Колишній радник Трампа заявив, що створить фонд на підтримку «правого популізму» у Європі – ЗМІ

Контраверсійний американський політтехнолог Стів Беннон планує створити фонд на підтримку «правого популістського націоналізму» на Європейському континенті.

У своєму інтерв’ю The Daily Beast, опублікованому 20 липня, Беннон сказав, що його новий фонд буде називатися «Рух» і, ймовірно, буде заснований у Брюсселі.

На переконання Беннона, він бачить цей проект конкурентом благодійного фонду «Відкрите суспільство» Джорджа Сороса, який з 1984 року виділив 32 мільярди доларів на ліберальні рухи.

Беннон, який був короткий час радником президента США Дональда Трампа, заявив виданню, що вже провів переговори з діячами та партіями «правого крила» по всій Європі, у тому числі Найджелом Фараджем у Великобританії , «Національним фронтом» Марін Ле Пен у Франції та прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаном. Ті наразі ініціативу Беннога не коментували.

Лавров закликав Помпео якнайшвидше звільнити заарештовану у США росіянку Бутіну

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав держсекретаря США Майка Помпео якнайшвидше звільнити заарештовану у Вашингтоні росіянку Марію Бутіну. Таку заяву він зробив під час телефонної розмови 21 липня «у розвиток російсько-американського саміту у Гельсінкі», йдеться у повідомленні на сайті російського МЗС.

За цими даними, Лавров назвав висунуті Бутіній звинувачення – сфабрикованими, а дії американських силовиків неприйнятними.

Також читайте: Нові деталі звинувачень проти росіянки Бутіної

29-річна студентка університету у Вашингтоні Марія Бутіна була затримана 15 липня. Їй інкримінують незадекларовані дії як лобіста на користь іноземного уряду. Самі по собі такі дії порушенням не є, якщо особа офіційно зареєструється як «іноземний агент».

Прокурори звинувачують Бутіну у підтриманні зв’язків з американськими політиками й політичними організаціями під керівництвом високопосадовця Центробанку Росії Олександра Торшина. Сам Торшин перебуває під санкціями через зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним.

Торшин, який є непублічною особою, наразі не прокоментував справу. Адвокат Бутіної Роберт Дрісколл стверджує, що вона не є російським агентом

 

У Москві активісти вивісили банер на підтримку Сенцова

У Москві поряд з будівлею уряду Росії вивісили банер на підтримку українського режисера Олега Сенцова, повідомляє російська служба Радіо Свобода.Акцію провели активісти московського відділення «Відкритої Росії» із вимогою звільнити усіх політв’язнів.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

Нещодавно російська радіостанція «Ехо Москви» оприлюднила листа матері Олега Сенцова, в якому вона просить президента Росії Володимира Путіна помилувати її сина. Пізніше адвокат Ольга Дінзе підтвердила цю інформацію.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд подав офіційне прохання до президента Росії Володимира Путіна помилувати Олега Сенцова.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані й ув’язнені.

Українська «Медійна ініціатива за права людини» нараховує понад 70 громадян України, переслідуваних у Росії та анексованому нею Криму з політичних мотивів.

Російський правозахисний центр «Меморіал» станом на зараз нараховує у Росії загалом 49 політв’язнів (серед них є українці), а також 108 переслідуваних за релігію осіб. Окрім того, представники центру зафіксували 38 випадків переслідувань без позбавлення волі та 80 ймовірних випадків переслідувань з політичних мотивів, які не увійшли до списків за критеріями організації.

 

Іран погрожує заблокувати експорт нафти з Перської затоки

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї 21 липня підтримав пропозицію президента країни Хасана Роугані заблокувати експорт нафти з Перської затоки, якщо його власний експорт зупиниться внаслідок санкцій США. На веб-сайті іранського лідера сказано, що коментарі Роугані були «важливими зауваженнями, які відображають політику та підхід» Ірану.

Іранські чиновники і раніше погрожували заблокувати Ормузьку протоку, морський прохід із багатої на нафту Перської затоки до відкритого океану. Якщо Ормузька протока буде заблокована, це унеможливить перевезення нафти Іраком, Саудівською Аравією, Бахрейном, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Раніше 21 липня Хаменеї повідомив чиновникам МЗС Ірану, що буде «очевидною помилкою» ведення переговорів зі США, оскільки Вашингтон є ненадійним.

Тегеран жорстко критикує рішення президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку вивести Сполучені Штати з ядерної угоди 2015 року між Іраном та шістьма світовими державами.

Цього тижня Іран заявив, що є близьким до запуску заводу, на якому може побудувати більше центрифуг для збагачення урану. Це оголошення Тегеран зробив 18 липня, на наступний день після того, як Іран повідомив про позов до Міжнародного суду проти США у відповідь на рішення президента Дональда Трампа вийти з ядерної угоди 2015 року та повторно запровадити санкції проти Тегерана.

Іран стверджує, що його ядерна програма є мирною, Вашингтон звинувачує Тегеран у спробі розробити ядерну зброю.

Пентагон просить Конгрес США не поширювати на союзників «російські» санкції

Міністр оборони США Джим Маттіс звернувся до Конгресу із запитом про звільнення деяких країн від покарання в межах режиму санкцій, які Сполучені Штати накладають на російських військових. У поширеному 20 липня зверненні до голови сенатського комітету з питань озброєнь Джона Маккейна Маттіс заявив, що Росія має заплатити за свою «агресивну, дестабілізуючу поведінку», але покарання не має застосовуватися до союзників США або інших країн, з якими Вашингтон розвиває зв’язки.

Дії Маттіса відбуваються на тлі занепокоєння щодо ймовірності запровадження санкцій до Індії та інших азійських країн, з якими Вашингтон намагається встановити тісніші відносини, але які мають історію придбання зброї в Росії. Індія, зокрема, є найбільшим світовим імпортером оборонного обладнання й купувала російську військову техніку впродовж десятиліть. Останнім часом у Москві індійські чиновники вели переговори про придбання протиракетних систем С-400. 

Очільник Пентагону та держсекретар США Майк Помпео планують відвідати столицю Індії Делі для переговорів у вересні. Звернення надійшло в той час, коли багато законодавців із обох провідних партій США закликають до запровадження жорсткіших санкцій проти Росії.

Вашингтон є ненадійним – верховний лідер Ірану

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї 21 липня заявив, що для Тегерана буде «очевидною помилкою» вести переговори з США, оскільки Вашингтон є ненадійним.

«На слово і навіть на підпис американців не можна спиратися, тому переговори з Америкою не мають ніякої користі», – заявив Хаменеї під час зустрічі зі співробітниками міністерства закордонних справ Ірану, вказує офіційний сайт іранського лідера.

Тегеран жорстко критикував рішення президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку вивести Сполучені Штати з ядерної угоди 2015 року між Іраном та шістьма світовими державами.

Раніше цього тижня Іран заявив, що є близьким до запуску заводу, на якому може побудувати більше центрифуг для збагачення урану. Це оголошення Тегеран зробив 18 липня, на наступний день після того, як Іран повідомив про позов до Міжнародного суду проти США у відповідь на рішення президента Дональда Трампа вийти з ядерної угоди 2015 року та повторно запровадити санкції проти Тегерана.

Іран стверджує, що його ядерна програма є мирною, Вашингтон звинувачує Тегеран у спробі розробити ядерну зброю.

Ізраїль завдав удару по Смузі Гази після загибелі військового

Ізраїль і угруповання «Хамас», яке контролює Смугу Гази, домовилися про перемир’я після того, як 20 липня у відповідь на вбивство ізраїльського військового ізраїльські військові літаки завдали десятки ударів по цілях у Газі.

Ізраїльський військовий загинув після обстрілу з палестинської території. Це перший випадок загибелі військовослужбовця на кордоні з Газою з 2014 року.

У результаті авіаударів Ізраїлю загинули четверо палестинців. «Хамас» заявляє, що троє з них були бійцями цього збройного угруповання. Вогонь по цілях «Хамас» у Газі відкривали також ізраїльські танки.

У ніч на суботу за посередництва Єгипту сторони уклали угоду про припинення вогню.

США не прагнуть знищити російську компанію «Русал» – міністр фінансів Мнучин

Сполучені Штати не мають на меті «прибрати з бізнесу» російську компанію «Русал», пов’язаної з близьким до Кремля олігархом Олегом Дерипаскою, і готові за певних обставин виключити її зі списку санкцій. Про це в інтерв’ю Reuters сказав міністр фінансів США Стівен Мнучин.

За його словами, компанія контактує з американською владою і надала пропозиції, які дозволили б домогтися зняття санкцій з «Русала». Мнучин не став говорити про деталі, проте підтвердив, що знайти «прийнятне рішення», яке дозволило б зняти санкції з «Русала», є метою Сполучених Штатів.

Раніше міністерство фінансів США називало однією з умов зняття санкцій зниження частки Дерипаски в капіталі компанії. Зараз бізнесменові через компанію En+ належать трохи менше 50% акцій «Русала». Раду директорів цієї компанії Дерипаска залишив.

Санкції проти Дерипаски і підконтрольних йому компаній США запровадили 6 квітня, вказавши на близькість бізнесмена до Кремля. Рішення ухвалене відповідно до закону «Про протидію противникам Америки через санкції». У той же час, міністерство фінансів США до жовтня 2018 року дозволило американським інвесторам проводити операції з «Русалом».

Ім’я Дерипаски останнім часом згадується в американських ЗМІ узв’язку з розслідуванням стосовно колишнього начальника штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Дерипаска раніше працював із Манафортом.

Двоє російських поліцейських убиті в Дагестані

У регіоні Дагестан на російському Кавказі ввечері 20 липня під час обстрілу невідомими машини поліції загинули двоє поліцейських, один був поранений, підтвердили в МВС республіки.

Напад стався в Кизилюртівському районі на федеральній автотрасі «Кавказ». Нападники, які стріляли з автомобіля, втекли.

Російські агентства з посиланням на джерела стверджують, що нападники належать до так званої хасав’юртівського угруповання, яке раніше в цьому році влаштувало вибух на могилі богослова Саїда Афанді Чіркейського.

У соціальних мережах з’явилися повідомлення, що відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Ісламська держава». У повідомленні від імені угруповання йдеться, що вбиті троє поліцейських. 

Потерпілого від отруєння «Новачком» британця виписали з лікарні

Британця Чарлі Роулі, потерпілого від отруєння нервово-паралітичною речовиною «Новачок», виписали з лікарні. Про це повідомили у медичному закладі, де перебував Роулі. 

У лікарні заявили, що Роулі мав «жахливий досвід», але його стан продовжує покращуватися.

30 червня Дон Стерджесс і її 45-річного приятеля Чарлі Роулі виявили без свідомості у критичному стані в будинку в місті Еймсбері, що менш як за 20 кілометрів від міста Солсбері, де нервовим агентом у березні отруїли Сергія Скрипаля і його дочку Юлію. 

10 липня 45-річний Чарлі Роулі опритомнів. Це сталося через два дні після того, як інша отруєна, 44-річна Дон Стерджесс, померла.

Читайте також: Брат потерпілого в Еймсбері: «Новачок» був у флаконі від парфумів

Отруєння Скрипалів, які після тривалого перебування в лікарні видужали, викликало дипломатичну кризу у відносинах між Великою Британією і ширше Заходом, із одного боку, і Росією, з іншого. Лондон звинуватив в отруєнні Скрипалів бойовою хімічною зброєю, яку почали розробляти в часи СРСР на території Росії, нинішню російську владу. Москва відкидає ці звинувачення, виступаючи при цьому з плутаними запереченнями, що часто суперечили одне одному.

 

Напад з ножем в Німеччині, поліція не виключає терористичний мотив

На півночі Німеччини чоловік з ножем поранив щонайменше 14 людей під час нападу в автобусі, поліція його заарештувала. Напад стався у місті Любек у район Шлезвіг-Гольштейн.

Двоє поранених перебувають у важкому стані.

Влада не виключає, що мотивом нападу може бути тероризм.

«Правопорушник був затриманий і перебуває під вартою в міліції», – заявила поліція в Twitter.

Місцева газета Luebecker Nachrichten процитувала прес-секретаря прокурора, яка заявила, що «ніщо не виключають, зокрема і тероризм». За даними видання, 30-річний нападник є іранцем, хоча ці дані наразі не підтверджені.

Місто Любек розташоване біля узбережжя Балтики і на північний схід від Гамбурга.

У Казахстані затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади

У Казахстані був затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади 2014 року в Сочі, неодноразового призера чемпіонатів світу фігуриста Дениса Тена, повідомив 20 липня прокурор міста Алмати Берік Чуїрікатаєв.

За його словами, чоловік 1994 року народження вже визнав свою причетність до вбивства. Алматинська поліція повідомила, що також визначено другого підозрюваного, і правоохоронці визначають місце його перебування.

За даними поліції, 25-річний Тен отримав численні удари ножем, коли зіткнувся з двома невідомими чоловіками, які намагалися викрасти дзеркала заднього виду з його автомобіля. Внаслідок поранення були зачеплені важливі артерії, спортсмен помер від втрати крові впродовж двох годин після інциденту.

Міжнародний союз ковзанярів (ISU) заявив, що «глибоко засмучений» через смерть Дениса Тена. Міністр культури і спорту Казахстану Аристанбек Мухамедіулі назвав цю смерть «страшною і несправедливою».

Тен тренувався в Росії та США. Він виступав ще на зимових Олімпійських іграх у Ванкувері 2010 року, де посів 11-те місце. Через численні травми після зіркового періоду 2013–2015 років у його кар’єрі настав спад, і цього року в південнокорейському Пхьончхані Денис Тен фінішував на Олімпіаді лише 27-м.