46 людей звернулися за медичною допомогою після сутичок в Єревані – МОЗ Вірменії

46 людей звернулися за медичною допомогою після сутичок в Єревані, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я Вірменії. Серед постраждалих – шестеро поліцейських.

«Деякі з пацієнтів, отримавши амбулаторну медичну допомогу, були виписані з установи», – заявили у відомстві.

У цивільних здебільшого поверхневі травми нижніх кінцівок, а в поліцейських – забої й порізи, розповіли в міністерстві.

16 квітня у Єревані Там сталися сутички між протестувальниками і поліцією, коли учасники акції намагалися пройти до будівлі парламенту.

Як повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода, поліція розтягла колючий дріт і застосувала спецзасоби, ймовірно, шумові гранати, щоб не пропустити учасників протесту до будівлі парламенту.

Від ранку 16 квітня сотні активістів і студентів, що підтримують рух на чолі з Ніколом Пашиняном, блокували низку центральних вулиць і перехресть вірменської столиці, що паралізувало рух транспорту на багатьох ділянках міста.

Протестувальники намагаються запобігти продовженню влади екс-президента Сержа Сарґсяна вже на посаді прем’єр-міністра. Голосування щодо кандидатури Сарґсяна призначене в парламенті на 17 квітня.

Опитування: майже 90% росіян не готові брати участь у протестах

86 відсотків росіян не хочуть брати участь у протестних акціях на захист своїх соціальних прав, свідчать дані опитування російського «Левада-центру», оприлюдненого 16 квітня.

За опитуванням, на мітинги готові вийти лише вісім відсотків респондентів.

При цьому 75 відсотків опитаних вважають протести у зв’язку з падінням рівня життя малоймовірними. 17 відсотків вважають, що подібні акції можливі. У грудні цей показник становив 70 і 23 відсотки відповідно.

У протестних акціях із політичними вимогами відмовилися брати участь 88 відсотків опитаних. Згідно з опитуванням соціологів, у них готові взяти участь лише 6 відсотків респондентів, а цілком можливими їх вважають 12 відсотків.

Майже 90 відсотків росіян повідомили соціологам, що не помічали в своїх містах протестних акцій в останні 3-4 місяці. Чотири відсотки розповіли, що дізналися про ці акції з місцевих ЗМІ, а один відсоток – про те, що брали в них участь.

За останні два місяці в російських регіонах відбулися кілька великих мітингів. У підмосковному Волоколамську проходять масові мітинги проти сміттєвого полігону «Ядрово». У Кемерові після пожежі в торговому центрі, жертвами якої стали 64 людини, на стихійний мітинг зібралися кілька тисяч жителів. У Єкатеринбурзі 2 квітня відбулася акція проти скасування виборів мера міста. На неї прийшли близько восьми тисяч осіб. На цих акціях звучали вимоги про відставку влади.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International відзначає, що за останні роки російська влада значно розширили свій «репресивний арсенал» у боротьбі з демонстраціями.

Вірменія: Сарґсяна висунули на посаду прем’єра, попри протести

Вірменські депутати запропонували кандидатуру Сержа Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра, попри хвилю протестів, учасники яких звинувачують колишнього президента в намірі захопити владу.

Фракції владної Республіканської партії Вірменії і Вірменської революційної федерації «Дашнакцутюн» 16 квітня одноголосно підтримали кандидатуру Сарґсяна. Парламент має голосувати з цього приводу 17 квітня.

Тисячі вірмен останні чотири дні протестують проти наміру Сарґсяна стати новим головою уряду. Учасники акцій заблокували вулиці Єревана 16 квітня. Протестувальники блокували і станції метро в центрі міста.

Нікол Пашинян, головний організатор протестів, закликав до масштабних «акцій громадянської непокори», які паралізують рух у столиці Вірменії.

Протестувальники з вірменськими прапорами заблокували проспект Маршала Баграмяна, що веде до парламенту. Кордони поліції зупинили рух людей до будівлі Національних зборів.

У поліції раніше заявили, що акції протесту – незаконні «через порушення громадського порядку», і попередили, що представники правоохоронних органів можуть «зупинити» їх.

Опозиційні активісти заявляють, що зміни до Конституції Вірменії, які були ухвалені у грудні 2015 року і послабили владу президента, але посилили повноваження прем’єр-міністра, були розроблені спеціально для того, щоб дати змогу Сарґсянянові залишатися при владі після того, як закінчаться два його президентські терміни.

Нещодавно новим президентом Вірменії став однофамілець Сарґсяна – Армен Сарґсян. На відміну від інших вірменських президентів у пострадянський період, його обрав парламент, а не народ.

Британія: Мей відповість у парламенті на критику авіаударів по Сирії

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей відповість на критику того, що рішення про авіаудари в Сирії було ухвалене без голосування в британському парламенті. Мей виступить на парламентських дебатах, запланованих на 16 квітня на другу половину дня.

Тези виступу Мей поширила британська преса. Згідно з ними, прем’єр буде наполягати на тому, що рішення про удари по Сирії спрямоване на запобігання людських страждань і було в національних інтересах Британії.

Минулого тижня Мей не просила схвалення депутатів військових дій у Сирії.

Лідер опозиції в британському парламент Джеремі Корбін заявив, що не певен, чи удари США, Великої Британії і Франції по Сирії відповідали міжнародному законодавству. Він також виступив за те, щоб у Британії з’явився закон, який би забороняв військові дії без схвалення парламенту.

Удари по Сирії, завдані в ніч на 14 квітня, США і їхні союзники назвали відповіддю на ймовірну хімічну атаку в сирійській Думі 7 квітня, внаслідок якої постраждали сотні людей і відповідальність за яку західні країни покладають на сирійський режим і Росію.

У Міністерстві оборони США заявили, що основними цілями ударів були три об’єкти на заході Сирії: науково-дослідний центр в районі Дамаска, який був центром сирійської хімічної та біологічної програми зброї, та два інших об’єкти зберігання хімічної зброї – на захід від Хомса. За словами представників американських військових, удари «успішно влучили в кожну ціль».

Президент Росії Володимир Путін після завданих 14 квітня ударів звинуватив США у посиленні гуманітарної катастрофи в Сирії. Він назвав ці удари «актом агресії проти суверенної держави». 

Росія і представники уряду Асада заперечують застосування хімічної зброї в Думі, називають докази сфабрикованими, а саму атаку – «постановкою».

Рада безпеки ООН, на засіданні 14 квітня, скликаному на вимогу Росії, не підтримала проект резолюції, підготовлений Москвою, щодо обстрілу Сирії. У проекті резолюції, поширеному Росією перед засіданням, Москва закликала засудити «агресію» проти Сирії у вигляді військових ударів, здійснених США, Британією і Францією.

У Росії почали блокувати месенджер Telegram

У Росії за рішенням суду почали блокувати доступ до месенджера Telegram, повідомляється на сайті «Роскомнагляду».

Протягом дня відомство направить запити в магазини додатків App Store і Google Play з вимогою видалити додаток, повідомив російській агенції «Інтерфакс» голова «Роскомнагляду» Олександр Жаров.

Наприкінці минулого тижня суд у Москві постановив негайно заблокувати Telegram. Таке рішення було ухвалене після того, як месенджер відмовився надати ФСБ Росії ключі шифрування від листування користувачів, пославшись на гарантовану Конституцією таємницю листування. У той же день «Роскомнагляд» вніс месенджер до реєстру заборонених на території Росії сайтів.

Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що месенджер продовжить працювати з допомогою вбудованих методів обходу блокувань і VPN.

Вірменія: Сарґсян заявляє, що готовий стати прем’єром

Колишній президент Вірменії, лідер владної Республіканської партії Вірменії Серж Сарґсян у відповідь на питання щодо його подальшого перебування при владі заявив, що «готовий взяти на себе таку відповідальність».

«Мої партійні колеги підтримали пропозицію Карена Карапетяна (чинний прем’єр-міністр Вірменії – ред.) на засіданнях відповідних партійних органів, і я готовий взяти на себе таку відповідальність. Але нічого вічного не буває. Тому поряд зі своїми обов’язками, якщо, звичайно, моя кандидатура буде схвалена в парламенті, дуже багато часу збираюся приділяти передачі того досвіду, який я накопичив протягом багатьох років на різних посадах. Це дуже важливо. Ми повинні подумати про гідних молодих політиків, які є і серед республіканців, і поза партією. Нас чекає велика і корисна для Вірменії робота», – сказав Сарґсян в інтерв’ю російській газеті «Известия».

Тим часом у столиці Вірменії Єревані тривають протести опозиційних активістів, які виступають проти затвердження Сарґсяна на посаді прем’єр-міністра.

Опозиційні активісти блокують декілька доріг у вірменській столиці Єревані, протестуючи проти планованого на 17 квітня голосування щодо кандидатури Сарґсяна.

Опозиційний депутат Нікола Пашинян, який очолює протести, раніше оголосив, що всі дороги у центрі Єревана, лінія метро і кілька мостів будуть заблоковані. Він закликав «усіх громадян» вийти до парламенту 16 квітня.

Поліція оголосила, що мітинги – незаконні, бо порушують право місцевих жителів вільно пересуватися, але не втручається у хід демонстрації.

Тисячі протестувальників мітингують у Єревані від 13 квітня на знак протесту проти ухвалених у грудні 2015 року змін до Конституції країни, які послабили владу президента, але посилили повноваження прем’єр-міністра.

Опозиційні активісти заявляють, що ці зміни були розроблені спеціально для того, щоб дати змогу Сарґсяну залишатися при владі після того, як закінчаться два його президентські терміни.

Армен Сарґсян (який не має стосунку до Сержа Сарґсяна) склав присягу на посаді президента 9 квітня. На відміну від інших вірменських президентів у пострадянський період, його обрав парламент, а не весь народ.

Владна Республіканська партія висунула Сержа Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра.

Британія розглядає нові санкції проти багатіїв із Росії

Влада Великої Британії розглядає можливість введення нових санкцій проти російських бізнесменів, які ведуть справи на території Сполученого  Королівства. Як повідомляє видання Sunday Times, яке посилається на джерела в канцелярії прем’єр-міністра Терези Мей, конкретні обмежувальні заходи поки що «зважують». У публікації згадують Олега Дерипаску та Віктора Вексельберга, проти яких США нещодавно запровадили жорсткі санкції, а також Романа Абрамовича, якому належить англійський футбольний клуб «Челсі».

Прем’єр-міністр британського уряду Тереза Мей підтвердила виданню, що наразі вивчають усі аспекти дій, які можуть бути зроблені.

Від січня цього року британські державні органи отримали право цікавитися – звідки походить капітал іноземного власника нерухомості та активів. Якщо відповіді на ці запитання не задовільнять державних представників, тоді на майно власника буде накладений арешт.

CPJ закликає Казахстан припинити переслідування журналістів

Комітет захисту журналістів закликав Казахстан припинити кримінальне переслідування двох популярних незалежних ЗМІ і їхніх журналістів. Мова йде про сайт новин Ratel.kz та місцевий журнал Forbes Kazakhstan.

У неділю ЗМІ цитують заяву Комітету захисту журналістів (CPJ), оприлюднену 13 квітня.

Влада Казахстану повинна припинити переслідування журналістів незалежних ЗМІ – Forbes Kazakhstan і Ratel – і зняти звинувачення в розповсюдженні наклепів щодо обох видань та їхніх журналістів, заявив Комітет захисту журналістів.

У комітеті наводять повідомлення головних редакторів казахстанських видань Forbes Kazakhstan і Ratel.kz про обшуки в редакціях і помешканнях засновників і журналістів, а також про їхні допити в поліції.

2 квітня міліція Алмати провела обшуки в обох ЗМІ, конфіскувавши комп’ютери та документи. Також обшукали будинки декількох журналістів, які працюють у цих виданнях.

Поліція пізніше повідомила, що ці кроки були частиною кримінального розслідування, яке почали через позов, поданий 30 березня бізнесменом та колишнім міністром фінансів Зейнуллою Какімжановим – він стверджував, що видання оприлюднили неправдиву інформацію, яка пошкодила його репутації, а також репутації його сина.

CPJ зазначив, що Forbes Kazakhstan і Ratel.kz повідомляли про підозри щодо корупційної ділової практики Какімжанових у період з травня по грудень 2016 року.

«Ми закликаємо владу Казахстану негайно припинити кримінальне переслідування журналістів Forbes Kazakhstan і Ratel.kz, розблокувати сайт Ratel і сторінку Facebook і припинити цю кампанію з переслідування відносно обох ЗМІ. За останні кілька років простір для незалежної інформації і критичних коментарів у Казахстані серйозно зменшився.Астані слід припинити цю тенденцію, в якості першого кроку скасувавши кримінальне покарання за дифамацію (поширення наклепів – ред.)», –заявила координатор програми CPJ у Європі і Центальній Азії Ніна Огнянова.

«Свободу слова і свободу преси повинні поважати. Якщо хтось не згоден з нашими публікаціями, вони повинні звертатися до цивільного суду. Чинне законодавство про кримінальну дифамацію дозволяє владі ставитися до журналістів як до злочинців. Ми не злочинці», – наводить Комітет захисту журналістів слова головного редактора Forbes Kazakhstan в своєму зверненні.

Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists (CPJ) – міжнародна неурядова організація зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, що займається захистом прав журналістів. Організація займається збором інформації про репресії і вбивства журналістів по всьому світу. Комітет захисту журналістів є також одним із засновників міжнародної асоціації зізахисту свободи слова.

Раніше представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що ситуація з допитом журналістів викликає серйозну стурбованість і завдає шкоди свободі ЗМІ в Казахстані. Він зазначив, що обшуки і допити журналістів – це акт залякування.

Правозахисні організації стурбовані тим, що президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який очолює країну з часів розпаду Радянського Союзу в 1991 році, здійснює систематичні кроки для придушення інакомислення та усунення потенційних опонентів.

Президент Німеччини Штайнмаєр закликає до діалогу Заходу й Росії

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив стурбованість зростанням «відчуження» між Росією та Заходом і закликав до відновлення дипломатичних зусиль, спрямованих на виправлення пошкоджених зв’язків.

Штайнмаєр визнав у поширеному 15 квітня інтерв’ю виданню Bild am Sonntag, що отруєння колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочки в Британії було «дуже серйозним інцидентом». Але він додав, що «ми повинні бути принаймні стурбовані прискоренням відчуження між Росією та Заходом, що має наслідки, що виходять далеко за межі справи».

Штайнмаєр також сказав, що, хоч і правильно було накласти на Росію санкції через її агресію проти України, «ми не можемо відмовитися від прямого діалогу». Він також застеріг проти демонізації всього російського народу: «Незалежно від Путіна, ми не можемо оголосити всю Росію, країну та її людей, нашим ворогом».

Франк-Вальтер Штайнмаєр є президентом Німеччини з 2017 року. До обрання на цю посаду він з 2013 року працював міністром закордонних справ Німеччини і брав участь у роботі «нормандського формату» для врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. З його участю були укладені Мінські угоди. Штайнмаєр є представником Соціал-демократичної партії Німеччини, яка входить до владної коаліції.

Сирійські військові заявляють про встановлення контролю над Східною Гутою

Командування сирійської армії оголосило про встановлення повного контролю над Східною Гутою – передмістям Дамаска, що кілька років перебувало під контролем повстанських угруповань. Заяву військових 14 квітня цитує сирійське державне телебачення.

Повідомлення Міністерства оборони Сирії підтвердили і російські військові. Бійці збройного угруповання «Джейш-аль-Іслам» і члени їхніх сімей залишили Думу, яка була останнім контрольованим повстанцями містом Східної Гути, і вирушили на північ країни.

Саме під час штурму Думи 7 квітня з’явилися дані про хімічну атаку, реакцією на яку стали ракетні удари, нанесені в ніч на 14 квітня по цілях у Сирії США, Британією і Францією. Країни Заходу звинувачують режим президента Сирії Башара Асада у використанні хімічної зброї, Дамаск і Москва це заперечують. Повстанці в Думі погодилися залишити місто незабаром після ймовірної хімічної атаки.

До Сирії прибули експерти Організації із заборони хімічної зброї, щоб провести розслідування.

Внаслідок масштабного наступу на Східну Гуту, передмістя сирійської столиці, Дамаска, який сирійські сили за підтримки Росії почали 18 лютого, в регіоні, за даними правозахисників, загинули щонайменше 1700 цивільних людей.

12 квітня Міністерство оборони Росії заявляло, що сирійські урядові війська встановили контроль над містом Дума, останнім містом в анклаві Східна Гута в провінції Дамаск, який утримували повстанці.