Меркель і Путін озвучили теми сьогоднішніх перемов у Берліні

Канцлер Німеччини Анґела Меркель анонсувала обговорення з президентом Росії Володимиром Путіним конфліктів в Україні та Сирії, а також Ірану та проекту газопроводу «Північний потік-2».

Звертаючись до журналістів перед замком Мезеберґ, що за 60 кілометрів від Берліна, перед початком їхніх переговорів, Меркель заявила, що вона також планує охопити у розмові питання прав людини та двосторонніх відносин з Росією.

Путін тим часом закликав Європу посилити гуманітарну допомогу Сирії.  Російський лідер також заявив, що буде обговорювати з Меркель ядерну угоду 2015 року між світовими державами та Іраном, про вихід з якої у травні заявив американський президент Дональд Трамп.

Путін прибув до Берліна після відвідування весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль раніше 18 серпня.

Путін станцював на весіллі глави МЗС Австрії

Президент Росії Володимир Путін взяв участь у шлюбній церемонії міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль по дорозі на зустріч із канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

Як повідомляється, святкування відбувалося на півдні Австрії за участі близько сотні гостей. За інформацією у деяких ЗМІ, російський глава держави спізнився на початок церемонії. Втім, нарешті прибувши, Путін порадував нареченій букет квітів і танцював із нею.

Голова МЗС Австрії Карін Кнайсль вийшла заміж за Вольфганга Майлінгера, фінансиста і підприємця. Сама Кнайсль стала міністром від правої Партії свободи, яка входить до правлячої нині коаліції з консервативною Народною партією канцлера Себастьяна Курца.

Партія свободи відома проросійською позицією й уклала угоду про співпрацю з владною в Росії партією «Єдина Росія».

На початку 2018 року в інтерв’ю австрійській газеті Kurier Карін Кнайсль заявила, що санкції проти Росії, запроваджені після анексії Криму і початку конфлікту на сході України, не були ефективними.

За даними ЗМІ, через візит Володимира Путіна на весіллі посилять заходи безпеки. Спецслужби мають намір задіяти снайперів. 

Востаннє Путін був в Австрії на початку червня. Візит до Відня став першою поїздкою Путіна на Захід після його переобрання у березні на четвертий термін на посаду президента.

Білорусь: Лукашенко змінив керівництво уряду

Президент Білорусі Олександр Лукашенко змінив керівництво уряду держави.

Указом, який оприлюднений на президентському сайті 18 серпня, Лукашенко призначив прем’єром Сергія Румаса, який очолював Банк розвитку. На посаді голови уряду він замінив Андрій Кобякова, який був прем’єр-міністром з 2014 року.

Першим заступником голови уряду призначений Олександр Турчін, який був керівником апарату Ради міністрів. Віце-прем’єрами стали Ігор Ляшенко, Володимир Кухарєв та Ігор Петришенко.

Крім того, Лукашенко призначив нових міністрів інфраструктури, промисловості, економіки, а також зв’язку та інформатизації.

Президент пояснив, що «в порядку денному ці питання стоять давно… А останнім часом вони набули особливого звучання у зв’язку із заходом на сході Білорусі».

14 серпня Лукашенко відвідав східну частину країни. Тоді він скаржився, що його доручення не виконуються.

Вірменія: десятки тисяч людей взяли участь в акції з нагоди 100 днів уряду Пашиняна

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зібрав десятки тисяч своїх прихильників на площі Республіки у Єревані на честь своїх перших 100 днів на посаді, назвавши це «демонстрацією національної єдності».

Пашинян, який раптово прийшов до влади в травні після масштабних антикорупційних протестів, 17 серпня почав свій марш з вулиці, де за його словами, його «викрали сили безпеки» під час однієї з вуличних демонстрацій у квітні, що призвело до остаточної відставки тодішнього прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна.

Після нетривалого арешту Пашиняна звільнили і згодом обрали на посаду прем’єр-міністра у парламенті, який все ще контролювала правляча Республіканська партія.

Нікол Пашинян пообіцяв прискорити темпи реформ у країні і сказав учасникам мітингу на площі Республіки, що уряд незабаром скоротить кількість міністерств і чиновників.

Він також закликав велику вірменську діаспору зробити свій внесок у економічне оздоровлення країни.

«Я закликаю наших співвітчизників, які живуть за кордоном, інвестувати у Вірменію. Я запевняю вас, що Вірменія є країною права», – сказав він.

З перших днів перебування при владі 43-річний прем’єр Пашинян обіцяв подолати корупцію в країні і забезпечити народовладдя.

«Сто днів тому ваша воля перемогла і міжнародне співтовариство ще не розуміє, що трапилося в Вірменії, чому і як це сталося», – сказав Пашинян, назвавши себе «прямим представником волі вірменського народу».

Читайте також: Чому Росія втрутилася в протести в Україні, а у Вірменії – ні?

З часу вступу Пашиняна на посаду правоохоронні органи провели низку гучних і масштабних заходів щодо колишніх лідерів та пов’язаних з ними осіб.

Колишній президент Роберт Кочарян був обвинувачений у «поваленні конституційного ладу» за дії під час заворушень після президентських виборів 2008 року, коли загинуло 10 людей.

63-річний Кочарян у липні був заарештований, але 13 серпня його було звільнено за рішенням апеляційного суду в Єревані, який послався на статтю Конституції, згідно з якою президент не може бути притягнутий до відповідальності за «дії, що випливають з його або її статусу».

16 серпня глава спецслужби Вірменії (СІС) Сасун Хачатрян заявив, що влада буде оскаржувати рішення суду, назвавши його «незаконним», і буде домагатися повторного арешту Кочаряна.

Пашинян сказав на мітингу, що усі винні у порушенні Конституції країни під час кривавих подій березня 2008 року, будуть покарані.

Нікол Пашинян також заявив, що зв’язки з Москвою не погіршилися.

«Я можу точно сказати, що російсько-вірменські відносини не тільки не погані, але … хороші і стануть ще кращими», – сказав він.

Трамп назвав Манафорта «гарною людиною»

Президент США Дональд Трамп виступив на захист колишнього очільника своєї політичної кампанії Пола Марафорта, заявивши, що той є «гарною людиною».

Як передає «Голос Америки», під час спілкування з журналістами біля Білого дому, Трамп сказав, що Манафорт працював на його кампанію лише короткий строк і назвав суд «дуже сумним днем для країни».

«Він (Манафорт) – дуже гарна людина і дуже сумно те, що вони зробили Полу Манафорту», – заявив Дональд Трамп.

Нині справа Манафорта перебуває на розгляді журі присяжних. Вони мають окремо розглянути та проголосувати за 18 пунктами звинувачень в ухилянні від податків, банківському шахрайстві та приховуванні іноземних рахунків.

Після цього присяжні оголосять своє рішення під час відкритого судового засідання.

Колегія присяжних 16 серпня в перший день після семи годин обговорення справи Манафорта не змогла винести вердикт.

Читайте також: Український вимір найважливішого розслідування для США і Трампа

Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (всього політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.

​Справу проти Манафорта порушили члени слідчої групи спецпрокурора Роберта Мюллера, які розслідували ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році. Однак усі звинувачення, які вони в підсумку висунули, стосувалися діяльності Манафорта з 2006 по 2016 роки, до періоду його роботи в штабі Трампа.

Звинувачення будувало свою лінію на свідченнях колишнього партнера Манафорта Ріка Ґейтса, який уклав угоду зі слідством. У суді Ґейтс зізнався, що сам обкрадав політконсультанта.

Манафорт заявляв про свою невинуватість, наполягаючи, що виплачувати йому зарплату через офшори вирішили українці, з якими він працював. Якщо його визнають винним, Манафорт може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

У Казахстані після 6,5 років колонії звільнили правозахисника

Казахстанський правозахисник Вадим Курамшин вийшов на свободу умовно-достроково. Він відбув шість із половиною років зі свого 12-річного терміну за звинуваченням у вимаганні, що прихильники правозахисника називали політично мотивованою справою. Він сам обвинувачення відкидав.

Мати Курамшина Ольга Колтунова заявила Радіо Свобода, що її сина звільнили 17 серпня з колонії в місті Оскемені на північному сході країни.

Суд цього міста 1 серпня ухвалив рішення про умовно-дострокове звільнення правозахисника.

До свого ув’язнення в 2012 році Курамшин займався захистом прав ув’язнених. До ув’язнення він неодноразово критикував умови утримання в казахстанських в’язницях, розповідав про тортури і жорстоке поводження з ув’язненими.

У 2013 році, коли Курамшин перебував за ґратами, він отримав міжнародну премію в галузі захисту прав людини імені Людовіка Трар’є. Вперше ця премія була присуджена Нельсону Манделі в 1985 році під час його ув’язнення.

Шість екс-директорів ЦРУ звинуватили Трампа в замаху на свободу слова

Дванадцять колишніх високопоставлених американських розвідників, в тому числі шість екс-директорів Центрального розвідувального управління США, підписали протестний лист проти рішення президента Дональда Трампа, який позбавив колишнього голову ЦРУ Джона Бреннана допуску до державної таємниці.

Автори листа назвали рішення Трампа «необдуманим і безпрецедентним», пишуть західні ЗМІ.

Автори звернення заявили, що «дії президента не мають ніякого стосунку» до питань безпеки і є лише спробою «заглушити свободу слова». На їхню думку, президент керувався політичними міркуваннями, а не державними інтересами.

Вільям Макрейвен, який очолював операцію проти Усами бен Ладена, повідомив газеті Washington Post, що для нього «було б честю», якби Трамп анулював і його допуск до секретної інформації. У своєму посланні він звинуватив Трампа в тому, що той «принизив» Америку перед міжнародним співтовариством і розколов американське суспільство. Про Бреннана він відгукнувся як про «людину кришталевої чесності».

Серед підписантів документа – відставний генерал Девід Петреус, Леон Панетта, а також колишній директор національної розвідки Джеймс Клаппер і п’ятеро колишніх заступників голови ЦРУ.

Сам Трамп пов’язав своє рішення з розслідуванням російського втручання у вибори, написавши у Twitter, що Бреннан «дискредитував себе» своїми заявами про те, що американський президент вступив «в змову з іноземною державою».

За даними The Washington Post, тепер Трамп планує закрити допуск до держтаємниці ще кільком колишнім розвідникам. Серед них – звільнені Трампом екс-директор ФБР Джеймс Комі, який очолював розслідування щодо російського втручання, а також колишній заступник директора ФБР Ендрю Маккейб.

У Сербії закрили табір, в якому дітей навчали російські військові інструктори

Міністерство внутрішніх справ Сербії закрило табір для підлітків і молоді, в якому викладачами й інструкторами були сербські й російські ветерани війн, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що табір закрили «через можливе зловживання дітьми і занепокоєння громадськості». Будинки табору вже розмонтували, заявив міністр.

Тим часом, відреагував на справу й президент Сербії Александар Вучич. Він сказав, що військові навчання дітей – це «не Сербія майбутнього» і що держава не буде толерувати таких дій.

Читайте також: В сербському таборі підлітків й молодь навчають і російські ветерани

Табір на горі Златібор відкрили 8 серпня, нібито для патріотичного виховання. У ньому навчали військовій справі 44 дівчат й хлопців віком від 14 до 23 років. Його відвідав військовий аташе посольства Росії в Белграді.

Росія має сильні військові і культурні зв’язки з Сербією. Представники Заходу неодноразово заявляли про збільшення «деструктивної ролі Москви» на Балканах і підриву демократії в регіоні. Зокрема, головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кертіс Скапарротті попереджав, що Балкани стикаються зі зростанням як прихованого, так і відкритого тиску з боку Росії, і що Вашингтону й НАТО треба зробити все, щоб не допустити дестабілізації регіону.

Присяжні не винесли вердикт Манафорту в перший день обговорень і звернулися з питаннями до судді

Колегія присяжних в перший день обговорення 16 серпня справи Пола Манафорта, колишнього голови передвиборного штабу Дональда Трампа і екс-радника колишнього президента України Віктора Януковича, не змогла винести вердикт.

Обговорення тривало понад сім годин. Перш ніж завершити роботу, присяжні звернулися до судді з кількома запитаннями, в тому числі з проханням роз’яснити суть вислову «розумний сумнів» (англійською reasonable doubt). У судовій системі США у таких справах, як Манафортова, кожен факт злочину повинен бути доведений «поза межами розумних сумнівів» (beyond reasonable doubt).

Суддя відповів, що розумним сумнівом є «сумнів, заснований на причині». Він додав, що «уряд не зобов’язаний доводити (провину) за межами всіх можливих сумнівів».

Читайте також: Український вимір найважливішого розслідування для США і Трампа

Присяжні також поставили судді питання про список доказів, що використовуються в ході судового розгляду, про правила звітності щодо рахунків в іноземних банках і про визначення «офшорних компаній» (їх, стверджує слідство, використовував Манафорт для отримання доходів від політичної консалтингової роботи в Україні).

Суддя відповів присяжним, що вони мають покладатися на свою колективну пам’ять про докази, щоб відповісти на більшість питань.

Присяжні – шестеро чоловіків і шестеро жінок – мають окремо розглянути й одноголосно проголосувати за 18 пунктами звинувачень, висунутих проти Манафорта, і вирішити, чи винен він за кожним пунктом.

Манафорта звинувачують в ухилянні від сплати податків на мільйони доларів у період роботи лобістом на українську Партію регіонів (всього політконсультант отримав за цю роботу, за даними слідства, близько 60 мільйонів доларів), а також в банківському шахрайстві й участі в змові з метою обійти банківські і податкові закони США.

Справу проти Манафорта порушили члени слідчої групи спецпрокурора Роберта Мюллера, які розслідували ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році. Однак усі звинувачення, які вони в підсумку висунули, стосувалися діяльності Манафорта з 2006 по 2016 роки, до періоду його роботи в штабі Трампа.

Звинувачення будувало свою лінію на свідченнях колишнього партнера Манафорта Ріка Ґейтса, який уклав угоду зі слідством. У суді Ґейтс зізнався, що сам обкрадав політконсультанта.

Манафорт заявляв про свою невинуватість, наполягаючи, що виплачувати йому зарплату через офшори вирішили українці, з якими він працював. Якщо його визнають винним, Манафорт може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

У Кремлі заявляють, що Путін і Меркель говоритимуть про Україну й «економічну взаємодію»

Президент Росії Володимир Путін планує обговорити з канцлеркою Німечини Анґелою Меркель «широкий спектр актуальних питань». Про це прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив російському державному інформаційному агентству ТАСС.

За його словами, зустріч має стати «звіркою годинників» щодо України, Сирії та американських санкцій.

«Крім того, звичайно, будуть згадані питання двосторонніх торгівельно-економічних відносин, теми реалізації великих міжнародних комерційних проектів, я маю на увазі «Північний потік – 2», та інші питання» – сказав Пєсков.

Ця заява підтверджує попереднє повідомлення офіційного представника німецького уряду Штеффена Зайберта. Він заявляв, що перемовини будуть зосереджені на поточних питаннях зовнішньої політики. Серед них: конфлікти у Сирії й Україні, а також будівництво газогону «Північний потік-2».

Читайте також: «Північний потік-2» заявив про пропозицію маршруту в обхід територіальних вод Данії»

Газопровід «Північний потік-2», який повинен пройти дном Балтики і прокачувати природний газ з Росії до Німеччини, викликає побоювання у країн Центральної та Східної Європи, а також Сполучених Штатів.

Критики проекту в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід як інструмент політичного впливу в Європі.

Зустріч Меркель із президентом Росії відбудеться 18 серпня в палаці Мезеберг у Брандебурзі. У зв’язку з нею міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала Меркель скористатися нагодою і згадати про дотримання прав людини в Росії під час перемовин із її президентом.

Ініційований Трампом військовий парад у США вирішили відкласти

Військовий парад, який президент США Дональд Трамп хотів провести у листопаді, вирішили відкласти щонайменше до 2019 року, ймовірно, через занадто високу вартість події.

«Спочатку ми орієнтувалися на 10 листопада 2018 року для цієї події, але тепер домовилися (з Білим домом – ред.) вивчити можливості в 2019 році», – заявив 16 серпня речник Міністерства оборони США полковник Роб Меннінг.

Неназвані джерела в Пентагоні повідомили агентству Reuters, що причина такого рішення полягає в тому, що орієнтовна вартість параду становила 90 мільйонів доларів, принаймні утричі більше, ніж попередні оцінки Білого дому.

Міністр оборони США Джим Маттіс під час поїздки у Боготу, Колумбія, відмовився підтвердити таку вартість і закликав ЗМІ «отримати кращі джерела».

Офіційно парад мав бути присвячений 100-річчю закінчення Першої світової війни. Трамп доручив Пентагону організувати подію після відвідування масштабного військового параду в Парижі в липні 2017 року.

Сполучені Штати Америки традиційно не проводять такі паради. Востаннє схожий захід був організований у Вашингтоні в червні 1991 року, коли 8,8 тисячі солдатів США повернулися з першої війни в Перській затоці проти Іраку.

Цей парад коштував американським платникам податків більше ніж вісім мільйонів доларів, а наступного дня в Нью-Йорку відбулося ще більше святкування.

HRW закликає Меркель «тиснути» на Путіна через проблеми з правами людини

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає німецького канцлера Анґелу Меркель згадати про права людини під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним, яка має відбутися 18 серпня.

«Зустріч є важливою можливістю для Анґели Меркель тиснути на російського президента щодо внутрішніх і міжнародних правозахисних питань», – заявив директор HRW у країнах Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

На його думку, у порядку денному зустрічі має бути звільнення ув’язнених у Росії активістів за права людини й захист цивільних у Сирії.

В організації переконані, що Росія живе в «найбільш репресивний момент» із часів Радянського Союзу. «Цей тренд почався у 2012 році після безпрецедентних масових протестів і посилився у 2014 році у зв’язку з російською окупацією Криму та участю в збройному конфлікті на сході України», – вважають правозахисники.

Читайте також – Зустріч Меркель-Путін: Україна – одне з трьох ключових питань (світова преса)

Меркель та Путін планують зустрітися в Німеччині 18 серпня. Представник німецького уряду розповідав, що перемовини будуть зосереджені «на поточних питаннях зовнішньої політики».