Зустріч із Путіним може відбутися влітку – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявляє, що, «можливо», він зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним цього літа. Крім того, 15 червня він знову заявив про необхідність повернути Росію до «Групи семи» промислово розвинутих держав.

Під час зустрічі з журналістами на галявині Білого дому Трамп звинуватив свого попередника Барака Обаму в тому, що він дозволив Росії захопити український Крим.

«Путін не поважав президента Барака Обаму… Президент Обама втратив Крим… Думаю, що президентові Обамі не подобався Путін… Набагато краще, якщо ми ладнатимемо з Росією, ніж ні», – сказав Трамп.

Путін 10 червня заявив, що буде щасливий зустрітися з Трампом, як тільки США будуть готові провести саміт.

Читайте також: США планують можливий саміт Трампа з Путіним ‒ ЗМІ

Нинішній президент США раніше заявляв про необхідність налагодження відносин із Москвою, але його адміністрація продовжувала політику Обами щодо санкції проти Росії через її агресію в Україні й інші питання.

Демократи, а також республіканці в Конгресі США неодноразово закликали Трампа посилити тиск на Росію.

Росію виключили з тодішньої «Групи восьми» у 2014 році через анексію Криму і підтримку, яку Москва надавала бойовикам на сході України.

Напередодні саміту G7 у Канаді цього місяця Трамп заявив, що Москву треба повернути до «Групи семи». Це викликало заперечення союзників США.

 

Сербського журналіста, який зник напередодні, знайшли живим – президент Сербії

Журналіст Стефан Цветкович, про зникнення якого повідомлялося 14 червня, живий і здоровий, заявив на надзвичайній прес-конференції президент Сербії Александар Вучич.

За його словами, журналіста знайшли в місті Бела Црква, в якому в четвер виявили його авто з увімкненим двигуном. Президент додав, що Цветковича наразі допитують.

Президент, міністр внутрішніх справ та керівник служби безпеки Сербії не повідомили жодних подробиць щодо загадкового зникнення та знайдення журналіста.

У пошуках журналіста брали участь кількасот поліцейських, повідомили на прес-конференції. Вучич сказав, що журналіст Цветкович «розповів дуже дивні речі», та що усі його заяви перевіряють.

В ході конференції для преси, яку транслювали по Першому каналу державного телебачення, не показали жодних фото- або відеоматеріалів на підтвердження того, що журналіст живий і здоровий.

14 червня стало відомо, що у Сербії неподалік Белграда безвісти зник незалежний журналіст Стефан Цветкович.

За а даними місцевих правоохоронців, поліція виявила машину журналіста з увімкненим двигуном та його годинник.

Цветкович кілька разів заявляв, що йому погрожують невідомі. Він переважно писав про причетність політичних діячів до корупційних скандалів.

Трамп оголосив про запровадження мит на китайські товари

Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про запровадження мит на китайські товари, повідомляє Reuters.

Згідно із повідомленням, Дональд Трамп оголосив про введення 25-відсоткового мита на товари з Китаю. Передбачається, що мита будуть застосовані щодо товарів на суму 50 мільярдів доларів. Крім того, США можуть ввести додаткові збори, якщо Пекін піде на заходи у відповідь.

За словами Трампа, до переліку, на який поширюватимуться мита, входять товари з китайського стратегічного плану «Зроблено в Китаї 2025», який був прийнятий для посилення позицій Пекіна у високотехнологічних галузях для подальшого економічного зростання. Вашингтон вважає, що це зашкодить економічному зростанню США та інших країн.

Директор Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що нові мита США можуть становити ризик для світової торгівлі.

Грецькі депутати протестують проти угоди з Македонією щодо назви

Провідна опозиційна партія Греції заявляє про намір голосувати проти ратифікації укладеної урядом Ципраса угоди, яка розв’язує багаторічну суперечку Афін із країною-сусідом Македонією.

«Я змушений, це мій обов’язок – вичерпати всі можливості, передбачені конституцією, щоб уникнути цього розвитку», – заявив 15 червня Кіріакос Мітсотакіс, лідер головної опозиційної партії Греції «Нова демократія».

Греція довгий час заперечувала проти назви «Македонія», вказуючи на побоювання територіальних претензій щодо свого однойменного північного регіону.

Через заперечення Греції Македонія була прийнята до ООН із повною назвою «Колишня югославська республіка Македонія». Член ЄС та НАТО Греція також через назву блокує вступ сусіда до обох організацій.

13 червня президент Македонії Джорґе Іванов також заперечив проти угоди, заявивши, що не підпише її, оскільки домовленість, на його думку, порушує конституцію країни. Того ж дня близько тисячі протестувальників зібралися біля парламенту, де називали прем’єра Зорана Заєва «зрадником» і закликали до його відставки.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас 12 червня погодився з македонським колегою Зораном Заєвим перейменувати сусіда Греції на «Північну Македонію».

Скопьє і Афіни перед тим активізували переговори з ООН щодо посередництва у вирішенні свого 27-річного спору про назву, який триває від часу, коли в 1991 році Македонія вийшла зі складу Югославії, заявивши про свою незалежність під назвою Республіка Македонія.

Угода все ще потребує ратифікації як національними парламентами, так і за підсумками референдуму в Македонії.

Білорусь припинила виконання двох смертних вироків – правозахисники

Верховний суд Білорусі припинив виконання двох смертних вироків, повідомляє мінський правозахисний центр «Вясна». Про це правозахисникам повідомили родичі Ігоря Гершанкова та Семена Бережного. Суд припинив виконання вироків щодо двох чоловіків на час розгляду їхніх звернень.

Адвокат центру «Вясна» Павло Сапелка заявив, що звернення передбачають можливість заміни вироку. Зазвичай процедура розгляду триває щонайменше один місяць.

Раніше в січні міжнародна правозахисна організація Amnesty International висловила стурбованість щодо долі Гершанкова та Бережного, заявивши, що їхні страти неминучі після ухвалення в грудні 2017 року вироків Верховного суду.

У липні 2017 року ці чоловіки були визнані винними у вбивстві та викраденні. Слідство встановило, що вони є частиною банди, яка вбивала літніх господарів, щоб заволодіти їхніми квартирами чи будинками.

Білорусь залишається єдиною країною в Європі та Центральній Азії, де зберігається така форма покарання, як смертна кара. Європейський союз та правозахисні групи впродовж років наполягають, щоб Білорусь приєдналася до глобального мораторію на смертну кару. За даними правозахисних організацій, у Білорусі за час незалежності засуджено до смертної кари понад 400 людей.

Хакери КНДР продовжують кібератаки – США

Хакери Північної Кореї продовжують здійснювати кібератаки по всьому світу. Такий висновок Міністерства внутрішньої безпеки США був оприлюднений 14 червня.

«Мета цього сповіщення – дати розробникам антивірусів можливість виявити і зменшити небезпеку, яку несуть з собою заходи, здійснювані КНДР у кіберпросторі», – йдеться в заяві міністерства.

Аналітики цього відомства та Федерального бюро розслідувань виявили використовуваний офіційними органами КНДР комп’ютерний вірус, що атакує окремі комп’ютери і цілі мережі. Вірусу присвоєно найменування TYPEFRAME. Весь комплекс підривних північнокорейських операцій у кіберпросторі відомий у США як «Прихована кобра».

За минулий рік у США випустили в цілому 22 попередження про операції північнокорейських хакерів. Востаннє таке застереження про групу кіберпіратів, відому як Reaper, було випущено в лютому.

Сполучені Штати вважають, що саме КНДР відповідальна за розробку вірусу-вимагача WannaCry, який вразив у 2017 році сотні тисяч комп’ютерів у всьому світі, а також за кібернапад на компанію Sony Pictures Entertainment, що випустила кінокомедію про Кім Чен Ина.

Росія та Саудівська Аравія домовилися разом «балансувати ринок» нафти

Росія та Саудівська Аравія повідомили про домовленість про розширення співпраці на ринках нафти та газу. Це сталося після того, як ці країни об’єдналися в межах угоди між членами і нечленами ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти), яка допомогла збільшити ціни на нафту.

За офіційними даними, президент Росії Володимир Путін та саудівський принц-мусульманин Мухаммад бін Салман, а також міністри енергетики обох країн провели переговори в Москві 14 червня, перед початком першого матчу чемпіонату світу з футболу.

Міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх та його російський колега Олександр Новак вказали у спільній заяві, що два найбільші виробники нафти в світі продовжуть свої зусилля з управління ринком, прагнучи «до збалансованого ринку, який підтримується надійною та достатньою пропозицією».

Угода 2016 року про заморожування видобутку нафти була укладена в умовах різкого падіння цін на нафту, що спричинило економічний спад у нафтовидобувних країнах. На початку 2016 року котирування нафти впали нижче 30 доларів за барель. Але після відновлення і стабілізації в 2017 році на рівні близько 50 доларів за барель у цьому році вони підскочили до майже 80 доларів.

Очікується, що наступна зустріч ОПЕК відбудеться 22 червня у Відні, а Росія, Казахстан та іншими партнери, які не є членами ОПЕК, приєднаються до переговорів наступного дня.

Білий дім відреагував на повідомлення в ЗМІ про заяву Трампа, який нібито назвав Крим «російським»

Речниця Білого дому Сара Сандерс заявила, що не знає про слова президента США Дональда Трампа, який нібито назвав український півострів Крим «російським». 

«Мені не відомо про жоден подібний коментар. Я знаю, що про це повідомляли, тому я не збираюся коментувати приватну розмову, у якій я не брала участь. Я не маю інформації про це», – сказала Сандерс під час брифінгу 14 червня. 

Читайте також: Заява Трампа і Крим. Чому Росія не повернеться до нинішньої «Групи семи»

Перед цим американське видання BuzzFeed з посиланням на свої джерела написало, що 8 червня Трамп під час зустрічі лідерів «Групи семи» в Канаді заявив, що Крим є російським, «оскільки усі тамтешні жителі розмовляють російською». Крім того, за даними ЗМІ, він назвав Україну «однією з найбільш корумпованих країн у світі». 

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У Грузії визначилися з кандидатом на посаду прем’єра Грузії після відставки уряду

Владна в Грузії партія «Грузинська мрія» назвала в.о. міністра фінансів Мамуку Бахтадзе кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Про це оголосили 14 червня, через день після того, як Ґіорґі Квірікашвілі заявив про свою відставку з посади голови уряду Грузії після антиурядових протестів у Тбілісі. Його рішення призвело до відставки всього уряду.

Відразу після номінування на посаду прем’єр-міністра від правлячої партії «Грузинська мрія» 36-річний Мамука Бахтадзе заявив, що його пріоритетами на посаді голови уряду стануть інвестиції в освіту, а також євроінтеграція, побудова інноваційної економіки і мирне врегулювання конфліктів.

«Ми створимо єдину, сильну, європейську Грузію», – сказав кандидат у прем’єри.

Згідно з Конституцією, президент Грузії подасть кандидатуру Бахтадзе для затвердження в парламент, де «Грузинська мрія» контролює понад три чверті всіх мандатів. Тому, хоча опозиція й оголосила про відмову голосувати за новий склад уряду, Бахтадзе, як очікують, таки призначать.

До призначення міністром фінансів в 2017 році, він чотири роки очолював ЗАТ «Грузинська залізниця».

50-річний Квірікашвілі був прем’єр-міністром Грузії від грудня 2015 року.

Його номінувала на посаду парламентська більшість Грузії, в якій домінує партія «Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі.

Хвиля демонстрацій почалася у Тбілісі 31 травня. Протестувальники критикували хід розслідування загибелі двох підлітків у грудні.

Протести припинилися після 6 червня, але потім відновилися 10 червня і завершилися наступного дня, коли поліція знесла намети протестувальників й арештувала опозиційних політиків і їхніх прихильників.

Верховний суд Карелії скасував виправдувальний вирок історику Дмитрієву

Верховний суд російської республіки Карелії скасував виправдувальний вирок і направив на новий розгляд кримінальну справу голови карельського «Меморіалу», історика Юрія Дмитрієва, повідомив його адвокат Віктор Ануфрієв.

Голову карельського «Меморіалу» звинувачували у розпусних діях щодо неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У квітні суд першої інстанції виніс виправдувальний вирок.

Скасувати вирок просила прокуратура Росії. Апеляційні скарги подали також адвокат і родичка прийомної дочки Дмитрієва.

За словами Ануфрієва, 14 червня у Верховному суді Карелії представили висновок психолога, в якому вказувалися якісь «нові обставини» справи, тому справу вирішили відправити на повторний розгляд.

Читайте також: «Я – один із персонажів моєї карельської Книги пам’яті» – в Росії з СІЗО випустили історика Дмитрієва

Дмитрієва заарештували в грудні 2016 року. На його ком’ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі порахували порнографічними. Прокуратура вимагала засудити його до дев’яти років колонії суворого режиму.

Правозахисний центр «Меморіал» назвав справу політично мотивованою. Сам обвинувачений заявляв, що він робив знімки тільки для того, щоб відстежувати стан здоров’я дочки і звітувати перед органами опіки.

27 січня його випустили зі слідчого ізолятора під підписку про невиїзд.

Історик відомий дослідженнями історії розстрілів у карельському урочищі Сандармох.

Генпрокурор Нью-Йорка судиться із благодійним фондом Трампа

Генпрокурор штату Нью-Йорк заявила, що подала до суду на приватний благодійний фонд президента США Дональда Трампа, звинувачуючи його у «постійних незаконних діях».

У судовому процесі, оголошеному Барбарою Андервуд 14 червня, стверджується, що фонд Трампа порушив державний і федеральний закони, використовуючи деякі активи, щоб сплатити юридичні зобов’язання Трампа та підтримати його президентську кампанію.

Цей позов спрямований на ліквідацію благодійного фонду в Нью-Йорку.

Трамп назвав судовий процес «смішним», підступністю «підлих демократів з Нью-Йорку» і заявив у Twitter: «Я не піду на поступки в цій справі!»

Цей процес є останнім з числа правових проблем для Трампа та його партнерів, кількість яких зростає.

Кримінальне розслідування, яке очолює спецпрокурор США Роберт Мюллер, досліджує взаємодію між співробітниками Трампа та російськими чиновниками. Серед тих, хто був обвинувачений, колишній менеджер кампанії Трампа та його перший радник із національної безпеки.

Трамп також стикається з наклепом та іншими цивільними позовами від двох жінок, які стверджують, що вони мали справи з Трампом, перш ніж він став президентом, і їм було виплачено багато грошей, щоб вони не розкривали цю інформацію.

«Час спідньої білизни в політиці закінчився», сказав Мілош Земан і спалив червоні труси

Президент Чехії Мілош Земан 14 червня провів брифінг у Празькому Граді, під час якого на вогнищі перед журналістами спалив червоні труси.

При цьому чеський президент заявив, що «політика мала б робитися на основі обміну ясними аргументами, в жодному випадку не на основі спідньої білизни». І на підтвердження своїх слів кинув у вогонь червоні труси, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Нинішнім хеппенінгом Мілош Земан відповів активістам мистецької групи «Ztohoven», які восени 2015 року вивісили над Празьким градом – резиденцією чеських королів і президентів великі червоні труси, демонструючи свою незгоду з політикою президента Мілоша Земана. З того часу червоні труси використовуються як символ під час акцій протесту проти політики, яку проводить президент Мілош Земан.

Про проведення брифінгу канцелярія президента Чехії оголосили напередодні, не повідомивши однак його теми. Також в офісі Земана зазначили, що журналісти не матимуть змоги поставити президентові питання.

Читайте також: Друг Кремля і компенсація за Крим: яким запам’ятають нинішнього президента Чехії?

Відомий своїми проросійськими заявами президент Чехії Мілош Земан має переважно церемоніальні повноваження, але коментарі Земана на підтримку Росії та Путіна викликали певну стурбованість у чеського уряду й західних союзників. Він також ставить під сумнів ефективність західних санкцій проти Росії за її агресію в Україні. Земан називає анексію Москвою українського Криму у 2014 році «доконаним фактом» і вважає, що має бути діалог про компенсацію за це «газом, нафтою або грошима».