Німці вшанували пам’ять жертв повстання, придушеного радянськими військами

17 червня в Німеччині вшанували пам’ять жертв повстання, яке відбулося в НДР 65 років тому. У заходах у Берліні узяли участь бургомістр німецької столиці Міхаель Мюллер і уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс.

Народне повстання в НДР відбувалося 17 червня 1953 року одразу в кількох містах країни. Спочатку робітники промислових підприємств виступали проти збільшення виробничих норм, потім на демонстрації з вимогою проведення вільних виборів вийшли кілька сотень тисяч східних німців.

Повстання було придушене радянськими військами, які перебували на території Східної Німеччини.

Точне число жертв цього придушеного повстання в НДР не відоме. Загинули понад 50 людей, сотні людей отримали поранення. Не менше 15 тисяч осіб були арештовані.

«Ми зобов’язані донести до молодого покоління, наскільки важко було досягнуто наші демократичні свободи, і які загрози тоталітарні ідеології несуть для демократії і прав людини», – заявила уповноважена уряду ФРН з питань культури і ЗМІ Моніка Ґрюттерс, промовляючи біля братської могили загиблих берлінців на Зеештрассе. За її словами, 17 червня залишиться важливим днем в історії свободи Німеччини і Європи.

Жінку, яка напала на відвідувачів супермаркету у Франції, вигукуючи «Аллаху Акбар», заарештували

На півдні Франції заарештували жінку, яка поранила двох осіб канцелярським ножем у супермаркеті, вигукуючи при цьому «Аллаху Акбар».

Відвідувач супермаркету в приморському місті Ла-Сен-сюр-Мер був поранений у груди і госпіталізований. Жінка-касир отримала менш серйозні поранення, повідомляє французька радіостанція Europe 1 із посиланням на прокурора сусіднього Тулона.

Прокурор Бернар Маршал припустив, що підозрювана має психічне захворювання. Її ім’я не повідомляють. Поліція обшукала її будинок.

«Судячи з усього, це ізольований випадок, пов’язаний із людиною, яка  страждає психічним розладом», – наводить слова прокурора газета Le Monde.

Однак, за словами прокурора, «можна припускати замах на вбивство і злочин із терористичними мотивами».

Регіональна газета Nice-Matin, яка першою повідомила про напад, який трапився о 10:30 ранку в неділю за місцевим часом, цитує неназваного очевидця, який повідомив, що люди в супермаркеті зупинили жінку, не давши їй порізати когось іще.

У Франції посилені заходи безпеки діють протягом останніх трьох років через напади, відповідальність за які брало на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Спецпосланець ООН Анджеліна Джолі відвідала Ірак

Спецпосланець ООН у справах біженців Анджеліна Джолі в неділю відвідала табір сирійських біженців на півночі Іраку. Агентство «Ройтерз» повідомляє, що голлівудська актриса прагнула надати підтримку тим, хто змушений був залишити свої будинки в результаті громадянської війни. Джолі відвідала табір Доміні, де перебувають 33 000 біженців із Сирії. Актриса прибула в табір вранці і зустрілася з сім’ями біженців.

Напередодні вона відвідала Мосул, головне місто на півночі Іраку, яке іракські війська відбили у екстремістів. Джихаддисти окупували місто протягом трьох років і перетворили його в цитадель так званого «халіфату». В результаті військових дій загинули 900 000 жителів.

Джолі познайомилася з сім’ями з західного Мосула і пройшлася розбомбленими вулицями, подивилася відеоматеріали і фотографії, надані Верховним комісаром у справах біженців (УВКБ ООН).

Нормальне життя повернулася в багато частин Мосула, куди також повернулися з таборів деякі місцеві жителі. Старе місто в Західному Мосулі було значною мірою зруйноване під час бойових дій, які вели проти ісламістів іракські урядові підрозділи, іракські курди і шиїтська міліція, підтримувані авіацією, під керівництвом США.

Джолі заявила, що її очам відкрилися гірші руйнування, ніж ті, які вона коли-небудь бачила за всі роки роботи з УВКБ ООН. «Люди тут все втратили», – сказала сецпосланець Джолі. «Вони знедолені, у них немає ліків і у багатьох немає проточної води або елементарних зручностей», – сказала вона, закликавши міжнародну спільноту «не забувати про Мосул».

Джолі була призначена спеціальним посланцем Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ) в 2012 році, після багатьох років залучення до діяльності УВКБ ООН. В Управлінні ООН у справах біженців вона працює з 2001 року, відвідуючи цивільних осіб, які постраждали від війни в Іраку, Камбоджі і Кенії. Це її п’ятий візит в Ірак і шістдесят перша місія в рамках УВКБ ООН.

 

МВС Британії посилить боротьбу з грабіжниками на мотоциклах – ЗМІ

Правоохоронці у Великій Британії посилять боротьбу із грабіжниками на мотоциклах, пообіцяв міністр внутрішніх справ Саджид Джавід.

В інтерв’ю газеті Sun on Sunday міністр заявив, що кілька місяців тому його телефон був вкрадений злодіями на мотоциклі. І що тепер він буде домагатися змін у поліцейських правилах, щоб вирішити цю проблему, яка зростає.

Пограбування на мотоциклах, під час яких нападники раптово вихоплюють у пішоходів телефони і сумки, є одним з найпоширеніших злочинів в Лондоні. В цьому році число нападів з ножем в Лондоні також перевищило число аналогічних злочинів, скоєних в Нью-Йорку.

Джавід уточнив журналістам, що інцидент стався з ним біля станції Euston в Лондоні, коли він хотів подзвонити по телефону, щоб викликати таксі. Це сталося ще до того, як він обійняв посаду міністра внутрішніх справ. За його словами, він вийшов з метро, потягнувся за телефоном і перш ніж схаменувся, нападники вихопили телефон і втекли.

Джавід був призначений міністром у квітні після того, як скандал щодо мігрантів призвів до відставки його попередника. Джавід заявив, що, в той час як загальний рівень злочинності в країні знизився, він хоче зосередитися на боротьбі з нападами з ножем, а також і змінити правила, за якими поліції забороняється переслідувати нападників на мопедах, якщо на них немає шоломів.

Македонія і Греція підписали угоду про перейменування колишньої югославської республіки

Міністри закордонних справ Македонії і Греції підписали історичну угоду про зміну назви колишньої югославської республіки після того, як напередодні прем’єр-міністр Греції втримався на посаді після парламентського голосування про недовіру, внесеному противниками угоди на тлі протестів в обох країнах.

Угоду підписали 17 червня міністрами закордонних справ двох країн на озері Преспа біля кордону, що розділяє балканських сусідів.

Згідно з угодою, спрямованою на припинення 27-річного спору між Скоп’є та Афінами, Македонія буде називатися Республіка Північна Македонія.

Договір ще має бути схвалений парламентом Македонії і підтверджений на македонському референдумі у вересні, після чого грецькі законодавці повинні його ратифікувати.

У церемонії підписання угоди взяли участь прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв і його грецький колега Алексіс Ципрас, були присутні єволпейські чиновники і представник ООН.

Заєв закликав дві сусідні країни «вийти з минулого і подивитися на майбутнє».

Ципрас назвав підписання угоди «хоробрим, історичним та необхідним кроком для наших народів”.

Угоду також підписав медіатор ООН Метью Німец.

На церемонії також були присутніми заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі ДіКарло, глава зовнішньої політики ЄС Федеріка Могеріні, і комісар з питань розширення ЄС Йоганнес Ган.

Представники уряду Македонії заявили, що з укладеної угодою вони сподіваються забезпечити початок переговорів про вступ до ЄС на саміті ЄС наприкінці червня та запрошення приєднатися до НАТО до середини липня.

Суперечка між Скоп’є та Афінами бере початок з 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії, оголосивши свою незалежність під назвою Республіка Македонія.

Греція висловила заперечення проти назви Македонія, побоюючись територіальних претензій до її одноіменного регіону.

Через заперечення Греції, Македонія була прийнята до ООН з попередньою назвою – колишня Югославська Республіка Македонія.

Греція, член ЄС та НАТО, посилається на суперечку, щоб застосувати вето на пропозицію Македонії приєднатися до обох організацій.

Прем’єр Греції витримав вотум недовіри через угоду про назву Македонії

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас витримав голосування в парламенті країни про недовіру через плановану угоду з сусідньою Македонією про нову назву цієї держави, що має покласти край тривалим суперечкам між ними.

Із 280 присутніх парламентарів 153 проголосували проти висловлення недовіри урядові, як пропонувала опозиційна партія «Нова демократія». Вона звинувачувала прем’єра в надто великих поступках Македонії в угоді, яку мають підписати 17 червня.

Під час розгляду питання про недовіру урядові під будівлею парламенту в центрі Афін мітингували тисячі людей, вимагаючи відставки прем’єр-міністра. Поліція мусила вдатися до подразливого газу, щоб не дати демонстрантам увірватися до будівлі.

Угода передбачає зміну назви нинішньої Республіки Македонії на Республіку Північна Македонія, щоб уникнути дублювання назви з грецькою Македонією – традиційним північним регіоном країни. Афіни стверджували, що, зберігаючи дотеперішню назву країни, Скоп’є тим самим висловлював до Греції територіальні претензії.

Компромісну угоду – Македонія погодилася змінити свою назву, Греція натомість не стала домагатися й зміни похідних назва, і мешканці країни можуть далі називатися просто «македонцями», прикметник від назви країни залишиться просто «македонський» – схвалили в ООН, Європейському союзі чи НАТО. Дотепер у багатьох міжнародних організаціях Македонія через спротив Греції числиться як «Колишня югославська республіка Македонія», Греція також блокує її вступ до НАТО, до якого країна вже цілком готова, і початок переговорів про її вступ до ЄС через саму лише назву країни.

Натомість різко проти угоди виступають націоналістичні кола в обох країнах. У Греції супротивники угоди заявляють, що слово «Македонія» може стосуватися тільки північної частини Греції, і ніхто інший не має права користуватися цією назвою. В Македонії угоду, яку мають 17 червня підписати на кордоні прем’єр-міністри обох країн, уже пообіцяв не підписувати президент Джорґе Іванов, якщо її ратифікує парламент країни. Також у Македонії цю угоду мають винести на референдум у вересні; у Греції її тільки має ратифікувати парламент.

Афганістан: принаймні 25 людей загинули від вибуху в час святкового перемир’я з талібами

В Афганістані принаймні 25 людей загинули внаслідок вибуху, який влаштував смертник у час перемир’я з рухом «Талібан» у святковий для мусульман час.

Відповідальність за вибух у провінції Нанґаргар на сході країни взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава», для якого ця провінція є головною базою в Афганістані.

Смертник підірвав себе на зібранні представників урядових збройних сил і бойовиків ісламістського руху «Талібан», які разом святкували свято Ід-аль-Фітр, закінчення священного місяця рамадана, з нагоди чого обидві ворожі між собою сторони оголосили перемир’я.

Унаслідок вибуху також поранені принаймні 54 людини, дехто з них перебуває у критичному стані, і число загиблих іще може зрости. Наразі не ясно, скільки серед загиблих і поранених урядових військових, а скільки талібів.

Вибух був влаштований приблизно в той самий час, як у столиці Кабулі президент Афганістану Ашраф Гані виступав на телебаченні з оголошенням, що влада країни продовжує оголошене нею раніше перемир’я.

Як сказав Гані, подробиці щодо цього продовження оголосять пізніше, а тим часом він наказує силовикам країни залишатися на оборонних позиціях. Перемир’я, яке уряд оголосив щодо талібів 12 червня і яке не стосується угруповання «Ісламська держава» і мережі «Аль-Каїда», за первісним планом мало закінчитися у вівторок, 19 червня.

Президент також заявив, що готовий обговорювати вимоги талібів, зокрема, щодо статусу іноземних військ в Афганістані на майбутнє, а тим часом обіцяє протягом перемир’я надавати медичну допомогу пораненим талібам, а ув’язненим членам цього руху дозволити зустрічі з рідними.

Гані також закликав рух «Талібан» і собі продовжити оголошене ним перемир’я, що має завершитися в неділю, 17 червня.

Таліби несподівано оголосили таке перемир’я зі свого боку з нагоди свята Ід-аль-Фітр попереднього дня, 15 червня, на триденний термін, і десятки талібів, здавши зброю на околицях Кабула на в’їздах до міста, ввійшли до столиці, щоб разом із урядовими силами відсвяткувати це одне з головних мусульманських свят. За повідомленнями, того дня з талібами зустрівся міністр внутрішніх справ Афганістану Ваїс Ахмад Бармак.

Схожі зустрічі протиборчих сторін відбуваються і в інших місцях Афганістану. На фотографіях і відеозаписах, які оприлюднюють у соцмережах, видно, як урядові силовики і таліби обіймаються й вітають одне одного зі святом у різних провінціях країни.

За повідомленнями, наразі це перемир’я ніде не було порушене.

Рух «Талібан», що виступає проти нинішнього союзного зі США уряду Афганістану, незважаючи на всі намагання афганських силовиків за підтримки США, досі контролює значні частини території Афганістану.

Росія: Медведєв вніс до Держдуми законопроект про підвищення пенсійного віку

Російський уряд вніс до Держдуми законопроект про поетапне підвищення пенсійного віку до 65 років для чоловіків і 63 – для жінок. Таке розпорядження підписав прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, який раніше оголосив про початок реформи.

Згідно з текстом документа, передбачається перехідний період з 2019 до 2034 року із щорічним збільшенням пенсійного віку на один рік. Почати підвищення пенсійного віку пропонується з 2019 року.

Нині в Росії чоловіки виходять на пенсію у 60 років, жінки – в 55.

Ємен: сили коаліції взяли під контроль аеропорт у портовому місті Ходейда

Влада Ємену заявляє, що військові сили під проводом Саудівської Аравії «звільнили» від охоронців Хуті аеропорт у контрольованому повстанцями портовому місті Ходейда.

Військові у Twitter 16 червня заявили, що фахівці наразі намагаються вилучити міни, залишені повстанцями Хуті. Останні поки ситуацію не коментували.

Водночас очевидці повідомили агенції Reuters, що військові оточили аеропорт, але не захопили його.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії раніше звинуватила повстанців Хуті у використанні цього порту для контрабанди іранської зброї, що самі повстанці і Тегеран заперечують.

Сили коаліції почали штурм Ходейди, головних воріт для постачання продовольства в країну, 13 червня.

Гуманітарні організації та ООН раніше попередили, що бойові дії коаліції і повстанців Хуті можуть вплинути на імпорт продуктів.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. В результаті бойових дій загинули близько 10 тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

США можуть вийти із Ради ООН з прав людини через позицію щодо Ізраїлю – ЗМІ

США готові покинути Раду ООН з прав людини через ствердження Вашингтона, що Рада упереджено ставиться до Ізраїлю, повідомляють західні інформаційні агенції Reuters та Associated Press.

Сполучені Штати раніше скаржилися, що Ізраїль є єдиною країною в світі, чиї правозахисні питання виносять на обговорення на кожному засіданні Ради, а дипломати ООН кажуть, що Вашингтон і не пробував переконати Раду припинити цю практику.

«Ми неодноразово заявляли, що Рада ООН з прав людини має бути реформована, щоб забезпечити можливість реалізації своєї важливої місії», – заявив Державний департамент США 15 червня.

Вашингтон вже раніше бойкотував упродовж трьох років засідання Ради за президента Джорджа Буша, перш ніж повернутися – за Барака Обами, в 2009 році.

Читайте також: В ООН провалилися обидві резолюції щодо Смуги Гази

18 червня починається друга із трьох щорічних сесій Ради ООН з прав людини, завданням якої є розглядати і розслідувати випадки зловживання правами людини у світі. Офіційні джерела заявили агенції Associated Press, що США можуть оголосити рішення про вихід з Ради ООН з прав людини 19 червня. За 12 років існування жодна країна-учасниця, яких нині налічується 47, не покидала добровільно цей орган.

Трамп назвав «дуже нечесним» взяття під варту Манафорта

Президент США Дональд Трамп назвав дуже жорстким і нечесним взяття під варту колишнього керівника його передвиборного штабу Пола Манафорта.

«Вау, що за жорстке рішення для Пола Манафорта, який представляв Рональда Рейгана, Боба Доула і багатьох інших провідних політиків і кампаній. Я і не знав, що Манафорт ватажок мафії… Дуже нечесно!» –написав Трамп у Twitter.​

Читайте також: Трамп: якби мене попередили про Манафорта, я б його не найняв

15 червня колишнього голову кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта взяли під варту через звинувачення у можливому втручанні у свідчення. Слідчі заявляють, що він і його російський діловий партнер Костянтин Килимник намагалися вплинути на свідків у справі про відмивання грошей, уникнення податків, змові та відсутності реєстрації як іноземний агент.

Федеральний суддя Еймі Берман Джексон скасував попереднє рішення, згідно з яким Манафорт міг залишатися на свободі під заставою до початку судового процесу. Йдеться про розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера, який вивчає можливе втручання Росії у президентські вибори у США в 2016 році.

У рамках цього розслідування Манафорту висунули звинувачення у змові проти Сполучених Штатів. Початок судового процесу призначили на вересень. Ще одна справа проти Манафорта ведеться проти у штаті Вірджинія, її розгляд у суді призначено на 25 липня. Манафорт не визнає себе винним у жодній із цих справ.

Прах Стівена Гокінґа поховали в Лондоні поруч із могилами Ньютона і Дарвіна

Прах британського фізика-теоретика Стівена Гокінґа поховали у Вестмінстерському абатстві в Лондоні поруч із могилами Чарльза Дарвіна й Ісаака Ньютона.

Церемонію поховання відвідали понад тисяча людей.

Після церемонії слова Гокінґа, покладені на музику грецьким композитором Вангелісом, відправили у космос за станції Себрерос Європейського космічного агентства в Іспанії.

Послання «миру і надії» відправили у бік найближчої чорної діри 1А 0620-00, повідомила дочка Гокінґа Люсі.

Рідні вченого, який помер 14 березня у себе вдома в Кембриджі у віці 76 років, попрощалися попрощалися з ним на приватній церемонії 31 березня.

Гокінґ – один з основоположників квантової космології, вивчав теорію виникнення світу в результаті Великого вибуху, зробив багато відкриттів у теорії чорних дір.

Широкому загалові Гокінґ відомий як автор науково-популярної книжки «Коротка історія часу», в якій розповідається про появу Всесвіту, природу простору і часу, чорні діри (він вважав їх «шляхом» до альтернативних всесвітів) і теорії супер-струн. Книжка розійшлася по всьому світу більш ніж десятимільйонним тиражем.

Коли у 1963 році у Гокінґа діагностували аміотрофічний склероз, лікарі дали йому заледве три-чотири роки життя. Молодому вченому був 21 рік. Він пережив «вирок» лікарів майже на півстоліття.

Більшу частину життя вчений прожив знерухомлений, а після 1985 року міг говорити тільки за допомогою синтезатора мови.

Читайте також: Стівен Гокінґ попрощався зі світом у день народження Ейнштейна і день числа «пі»

Незважаючи на важку хворобу, Гокінґ був двічі одружений. Від першого шлюбу – в 1965 році з Джейн Вайлд – у нього залишилося троє дітей. Після розлучення в 1995-му він одружився зі своєю доглядальницею і прожив з нею 11 років.