Попри міжнародне переслідування Фірташ знову підкупив Печерський суд Києва

фірташ

Печерський суд Києва всупереч протесту прокуратури зняв арешт з активів підприємства «Рівнеазот», який був накладений навесні цього року в рамках розслідування кримінальної справи за нанесення державі групою компаній Ostchem Дмитра Фірташа збитку в розмірі близько 6 млрд грн.

Про це йдеться в рішенні суду, зареєстрованому в Єдиному реєстрі судових рішень.

«Підставами для скасування заходів забезпечення кримінального провадження є обставини, які свідчать про те, що не встановлено наявність достатніх підстав для арешту майна, відсутні достатні докази, що вказують на скоєння особою або особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального злочину, а також не встановлений розмір шкоди», – говориться в рішенні суду, підписаним суддею Литвиновою.

Крім того, суддя, після шестимісячного судового рішення про накладення арешту на активи «Рівнеазоту», дійшов висновку, що тепер прохання слідчого про арешт активів не є аргументованим.

Присутній на судовому засіданні представник прокуратури і слідчий МВС виступили категорично проти зняття арешту з активів «Рівнеазоту».

За їхніми словами, головне слідче управління МВС веде розслідування порушеної в середині березня цього року кримінальної справи за несплату «Нафтогазу України» 5,7 млрд грн за спожитий газ. При цьому лише «Рівнеазот» має борг у розмірі 977 млн грн, а сума недоотриманих доходів становить 745 млн грн.

Як уже повідомляла ПравдаUA, наприкінці вересня група компаній Ostchem заявила, що відновлює виробництво великих хімпідприємств – черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту», що простоювали чотири місяці.

16 вересня держкомпанії «Нафтогаз», «Газ України» і Ostchem підписали мирові угоди, згідно з якими остання зобов’язалася до кінця січня 2016 року погасити майже 3 млрд грн боргу за газ перед держкомпаніями.

24 вересня «Нафтогаз» навіть одержав перший платіж у сумі 385 млн грн згідно із затвердженим графіком. Саме після цього поставки газу хімічним підприємствам групи були розблоковані.

В середині літа Міністерство внутрішніх справ повідомило, що домоглося в судах арешту 86 об’єктів групи компаній Ostchem Дмитра Фірташа.

Через відмову групи Ostchem вести переговори про погашення боргів за газ раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк не виключав націоналізації черкаського «Азоту» і «Рівнеазоту».

Довідка. «Рівнеазот» є єдиним виробником мінеральних добрив та адипінової кислоти в західних регіонах України. Підприємство випускає аміачну селітру, рідкий аміак, аміак водний технічний, адипінову кислоту, рідкий азот, кисень в балонах, рідку вуглекислоту, циклогексанон, кисень технічний, сухий лід, рідкий азот тощо.

Черкаський «Азот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств України, що спеціалізується на виробництві мінеральних азотних добрив.

Обидва підприємства входять в холдинг Ostchem, який в свою чергу є підрозділом міжнародної групи компаній Group DF бізнесмена Фірташа.

Структури Фірташа контролюють більш як 70% українських облгазів, а також більше половини вітчизняних хімічних підприємств.

Правда України

В Україні розроблений законопроект, який повинен припинити недобросовісну реєстрацію патентів

патентний тролінг

Мінекономрозвитку розробило законопроект, який повинен припинити практику недобросовісної реєстрації патентів і позбавити країну від “патентних тролів”- людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. Але без зміни митної політики він може виявитися малоефективним.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготувало законопроект, покликаний поліпшити правову охорону об’єктів промислової власності, а заодно і присікти всі спроби недобросовісної реєстрації патентів. Зараз законопроект представлений на громадське обговорення.

Варто відзначити, що в підготовленому Мінекономрозвитку документі набагато краще, ніж у нині чинному законодавстві, позначені вимоги до промислових зразків, на які громадянин хоче отримати патент.

Зараз для цього достатньо просто новизни – щоб аналогічний продукт не був раніше загальнодоступним у світі. При цьому ніде не пояснюється, що таке “загальнодоступний”. Експертиза, яка визначає відповідність заявки законом, проводиться досить поверхово.

Це відкриває можливості для діяльності так званих “патентних тролів” – людей, які патентують загальновідомі предмети з метою подальшого отримання вигоди. В Україні відомі випадки реєстрації патентів для сірників, поширених автомобільних деталей, вішалок для одягу (“плічок”).

Новий законопроект пропонує проводити більш ретельну експертизу заявок. Промисловий зразок вважається новим, якщо він раніше не був “доведений до загального відома”. Тобто, не публікувався за підсумками державної реєстрації, ніде не виставлявся або продавався.

Також зазначено, що крім новизни, промисловий зразок повинен володіти індивідуальним характером. А саме: загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, повинно відрізнятися від загального враження, яке справляють інші зразки.

Розробка законопроекту – один із кроків у реформуванні системи захисту інтелектуальної власності в Україні. Документ розроблявся із застосуванням досвіду США та Європейського союзу, йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Артем Афян вважає, що в нинішньому вигляді це цілком адекватний законопроект, який дійсно спрямований на боротьбу з “патентними тролями”. Однак чи буде ця боротьба ефективною, залежить від чиновників. Зокрема, Апеляційної палати, яка розглядати скарги на недобросовісну реєстрацію.

“На мою думку, тролінг – це не “чума”, “патентних тролів” не так багато в Україні, просто через уразливість системи вони діють досить ефективно”, – зазначив він.

Юрист пояснив, що нюанси, які дають можливість існування “патентних тролів”, закладено не стільки в процедурі реєстрації патентів, скільки в роботі митної служби. Як відомо, інформація про патенти та їх власників відразу ж передається в реєстри митної служби. У підсумку з постачальників товару, на який в Україні комусь видали патент, вимагають плату на користь “троля”.

Один з таких випадків стався порівняно недавно, влітку цього року. Митники зажадали у імпортерів торгових мереж “Юск Україна” і “Метро кеш енд кері Україна” виплати роялті за ввезення на територію України “плічок” для одягу. Як виявилося, патент на цей “винахід” в Україні отримала китайська фірма “Еверест трейдінг Ко”. Права на патент їй передав львів’янин Олександр Листвак. До цього аналогічний патент був у його земляка Віталія Голєва, але його анулювали через суд.

Таких випадків насправді багато, і митниця регулярно зупиняє товар на кордоні через “тролів”. Але далеко не всі вони оприлюднюються – як правило, мова йде про невеликі суми роялті, всього на пару тисяч гривень. Тому більшість постачальників воліє заплатити і не задавати питань.

“Очевидно, що Мінекономрозвитку вирішило не лізти в митну політику і внесло зміни лише у своїх сферах”, – заявив Афян.

Правда України

Влада робить кроки для спрощення ведення бізнесу лише під тиском західних партнерів

спрощення ведення бізнесу

Бізнес можна реєструвати за день – завдяки електронному документообігу між відомствами, звітують у Кабміні. Це стало можливим завдяки рішенням Мінфіну та Мін’юсту про електронний документообіг між цими відомствами, а також податковими та митними органами. Між тим, українські підприємці та правники, які опікуються бізнесом, вважають, що таких кроків недостатньо: головні складнощі починаються вже після реєстрації підприємства.

Економісти очікують, що дерегуляція призведе до зміцнення української економіки. Утім, серед фахівців поширена думка, що влада робить реальні кроки для спрощення ведення бізнесу не з власної волі, і навіть не заради перемоги на виборах, а під тиском західних партнерів.

В Кабміні заявляють, що запровадили електронний документообіг між Мін’юстом, Мінфіном та деякими іншими відомствами, зокрема Державною фіскальною службою.

У результаті в Україні можна зареєструвати бізнес за одну добу: не треба носити довідки з одного відомства до іншого. В уряді цей крок називають елементом реформ, які здійснюються в Україні.

Найгостріші проблеми українського бізнесу раніше назвав президент України Петро Порошенко. А саме – обтяжливе адміністрування податків та нестабільність податкового законодавства, високе фіскальне навантаження, тіньова економіка та контрабанда. У травні Порошенко затвердив ухвалені парламентом зміни до Податкового кодексу в частині спрощення бізнесу. Там ідеться зокрема і про скорочення процедур, і про електронний документообіг, які нині уряд реалізує своїми постановами.

Але найбільші бюрократичні та організаційні складнощі починаються вже після того, як громадянин зареєстрував свій бізнес, визнають самі підприємці.

Один з них, колишній боєць 34-го батальйону тероборони Олександр Чалапчій, який у вересні минулого року через поранення втратив обидві ноги та ходить на австрійських протезах, відкрив підприємство «Екопаливо» з виробництва паливних брикетів із соломи в Ульянівському районі Кіровоградської області. Як стартовий капітал він використав компенсацію, яку йому виплатила держава за поранення. Зареєструвати бізнес в райцентрі було не складно, труднощі почалися після цього, розповів нам Олександр Чалапчій.

«Я завіз у райдержадміністрацію документи в понеділок, а у п’ятницю вже отримав свідоцтво. З сертифікацією продукції було складніше: треба було знайти тих, хто це оформлює. Але за гроші все це можна зробити. Втім, на отримання сертифіката в мене пішло півтора місяця».

Але найскладніше, за словами Олександра, знайти ринок збуту продукції, домовитися про закупівлю сировини наперед та мати достатньо коштів для старту.​

«Весна і літо треба працювати на склад, і мати на це запас коштів, бо паливо купують лише півроку. Закуповувати солому та інші відходи треба заздалегідь, щоб постачальники не боялися, що в мене раптом не стане грошей, зупиниться бізнес і я з ними не працюватиму», – пояснює особливості своєї роботи Олександр.

Днями про позитивні зрушення в українській економіці одночасно заявили директор Світового банку в Україні, Білорусі й Молдові Чимяо Фан і Національний банк України. Так, Чимяо Фан зазначив, що у третьому кварталі 2015 року український ВВП виріс на 1% відносно другого кварталу, хоча перед тим відбувалося стрімке падіння. Він бачить причини позитивних змін і «поки що крихкої стабільності» в стабілізації фінансової та податкової системи, в тому, що бюджет став більш збалансованим, а норми для ведення бізнесу дещо спростилися. Економіст банку Анастасія Головач визнає, що до України почали відновлювати інтерес інвестори: відплив інвестицій, який тривав з часів президентства Віктора Януковича, зупинився, з’являються нові інвестиційні проекти.

Спрощення реєстрації бізнесу в Україні – не єдиний крок з дерегуляції. Так, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський у вересні заявляв, що спростилося розмитнення вантажів у портах. А в жовтні Верховна Рада ухвалила за основу закон про зниження ренти на видобуток газу.

Водночас адвокат Дмитро Йовдій, який спеціалізується на допомозі бізнесу, каже, що дерегуляція є більше формальним кроком, який лише декларує реформи. Але насправді суттєвого спрощення бізнес не відчув, визнає правник.

В нинішніх умовах дерегуляція у виконанні уряду не справлятиме вирішального впливу на українську економіку, прогнозує Андрій Новак.

«Ми повинні розуміти, що є три аспекти умов ведення бізнесу. Перше – це адміністративні, про які ми зараз говоримо, друге – правові аспекти, але головне, третє – аспекти економічні. Спрощення процедури реєстрації підприємства це, звичайно, добре, але далі важливо, як воно може працювати в яких умовах? І тут вже набувають ваги другий і третій аспекти. Йдеться про те, як ви можете захистити свої господарські права в разі виникнення проблем. Тобто йдеться про судову систему. Яка судова система в Україні і як там можна захистити свої законні права ми, на жаль, всі добре знаємо», – констатує економіст. Однак на думку Новака, перспективи українського бізнесу залежать від платоспроможності ринку, від податкового навантаження і можливості кредитування.

«Коли не діють саме економічні аспекти, то ніяке спрощення адміністрування, реєстрації, ліквідації не допоможе. Це лише додатковий елемент, який не заважає підприємцю», – зазначає Андрій Новак. У таких умовах він радить представникам бізнесу не чекати полегшень від уряду, а натомість подбати про ринок збуту, навіть якщо йдеться про середній та малий бізнес. Не обмежуючись Україною. Він наголошує, що в країнах ЄС розвивати бізнес набагато легше саме через вищу купівельну здатність населення та більшу ємність ринку.

І підприємці, й фахівці, які їх консультують, одностайні: треба спростити ті норми ведення бізнесу, з якими підприємець стикається вже після реєстрації своєї справи. Так, Петро Чернишов наводить приклад того, як бюрократія та надмірна зарегульованість шкодять конкурентоздатності українського бізнесу.

«Величезний стос паперів треба подати у різні органи для спорудження кожної базової станції. І все – в друкованому вигляді. В нас є навіть окремий великий відділ, який оформлює ці документи. Великим компаніям це робити легше, а маленькі змушені якось викручуватися», – визнає Петро Чернишов.

Дмитро Овсій, юрист, партнер адвокатської фірми, яка надає послуги бізнесу, натомість головною проблемою вважає бюрократію, з якою бізнес стикається у процесі роботи, і непрогнозованість змін до українського законодавства.

«За добу бізнес зареєструвати більш ніж реально. Бо без електронного доументообігу це займало дні три. Але якщо спитати, чи легко закрити бізнес? Дуже часто в бізнесмена не все виходить з першої спроби. І він відкриває бізнес за день, а потім закриває його упродовж 3-6 місяців. Чи залишиться в людини бажання спробувати себе в ролі українського підприємця вдруге?» – запитує правник.

Він наводить приклад «законодавчої нестабільності» в Україні. «Коли ми закрили в державі гральний бізнес – це сприймалося як «перемога». Зараз він все одно працює, але в «сірій зоні». І тепер в уряді думають, як його «легалізувати назад», бо потрібні гроші до бюджету. Пригадаймо, як влада спростила надання дозволів на будівництво. І ми побачили, як поліпшився рейтинг ведення бізнесу в Україні за версією Doing business. Зараз частина політиків стала говорити, що треба зарегулювати цю сферу, бо забагато незаконної забудови. Підприємці, якщо це відбудеться, подаватимуть інший набір документів. Уявіть: компанія впродовж 3-5 років будує і в процесі виявляється, що пакет дозвільних документів у неї застарів, їх треба робити наново», – уточнює Дмитро Овсій.

Нині ж, за попередніми даними Світового банку, за показником рівня будівельного ринку Україна посідає 183 місце зі 186-ти держав.

Ці та інші кроки з дерегуляції мало пов’язані з найближчими місцевими виборами, вважають політологи. З одного боку, політична сила прем’єра на них не йде. З іншого, для підвищення рейтингів українські політики традиційно використовують не реформи, а ідеї підвищення соцстандартів та зниження тарифів.

Утім, конкретні реформи уряд все ж робить не з доброї волі, вважає політолог Олеся Яхно.

«Кроки уряду з дерегуляції мало пов’язані з виборами і навряд чи суттєво вплинуть на рейтинг провладних партій. Такі реформи йдуть в руслі вимог західних партнерів та кредиторів, які роблять ставку на структурні реформи та розвиток державних інститутів», – пояснює політолог.

Тим часом Україна змінює свої позиції у світових економічних рейтингах, в тому числі й завдяки крокам уряду, вважають їхні автори. Однак аналітики, що готують різні світові рейтинги, не є одностайними щодо України.

До прикладу, держава погіршила свої позиції в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), який щороку готує Всесвітній економічний форум. Держава посіла 79-е місце проти 76-го роком раніше. Кращі показники держава має за рівнем освіти і фінансовою стабільністю, гірші – за функціонуванням державних інститутів. Водночас Україна поліпшила свої позиції в рейтингу Doing business, і цього року посідає 96-е місце проти 112-го у 2014 році.

Правда України

Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий призупинити програму фінансування України

МВФ

Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий призупинити програму фінансування України, якщо парламентський комітет з питань податкової та митної політики внесе до Верховної Ради свій проект податкової реформи, розроблений депутатами, експертами та представниками бізнесу. Про це заявила голова комітету Ніна Южаніна, яка сьогодні зустрічалася з постійним представником фонду в Україні Жеромом Ваше.

“Він прийшов із категоричною заявою і рекомендував не вносити в парламент на реєстрацію законопроект зі змінами до Податкового кодексу, інакше МВФ буде змушений зробити заяву, що концепція не узгоджується з прийнятими раніше рішеннями і програма буде припинена”, – розповіла Южаніна.

Нагадаємо, комітет розробив свою версію податкової реформи, у той час як Мінфін досі не надав відповідний законопроект. Сьогодні члени комітет планували зареєструвати свій законопроект в парламенті, проте Ваше звинуватив депутатів у передвиборчому популізмі. Тому, як уточнює Южаніна, прийнято спільне рішення перенести оприлюднення документа на понеділок, після того, як пройдуть вибори. За підрахунками Мінфіну, комітетська реформа обійдеться бюджету втратами в обсязі понад 200 млрд грн. Депутати пропонують значне скорочення податкових ставок, переформатування податкових органів та автоматизацію процесів. Урядова версія, згідно презентації, припускає встановити більшість ставок на рівні 20%. Ці зміни чреваті зниженням доходів бюджету на 60 млрд грн.

Відзначимо, в Мінфіні очікували, що обговорення двох моделей податкової реформи, запропонованих міністерством і профільним комітетом Верховної Ради України, завершиться в листопаді 2015 р.

Правда України

Україна переживає не технічний дефолт, а повноцінне банкрутство

дефолт

Україна переживає не технічний дефолт, а звичайний – повноцінне банкрутство, хоча він і пройшов непоміченим для більшості жителів країни. Таку думку висловив фінансовий експерт Ерік Найман.

“Зараз ми в дефолті – його ніхто не відчув, хоча, по суті, він відбувся. Причому не технічний, а справжній. Адже технічний дефолт оголошується, якщо не погашені відсотки по кредиту, а ми не віддали тіло кредиту, що означає дефолт. Але все пройшло тихо і непомітно, так як ми встигли вже увійти в реструктуризацію, яку, впевнений, вже повністю підписали“, – сказав експерт.

Найман вважає, що Україні для економічного зростання потрібні не кредити, а інвестиції, які не входять в обов’язки МВФ. Перед МВФ стоїть трохи інша задача – підготовка до прийняття Україною цих інвестицій. Експерт також підкреслив, що “поки діє програма співпраці з МВФ, відкриті канали фіндопомоги та кредитування”.

“Валютні резерви НБУ можуть рости тільки в тому випадку, якщо будуть іноземні інвестиції. Якщо ж іноземних інвестицій не буде, то в 2018 році Україна оголосить черговий потужний дефолт”, – підсумував він.

Правда України

Верховний суд заборонив третейським судам відбирати квартири, машини, землю і будь-яке інше майно

кредити

У позичальників з’явився ще один шанс оскаржити стягнення заборгованості за кредитами і повернути собі квартири, машини, землю і будь-яке інше майно, відібране банком.

Це стало можливо для випадків, коли судові спори по таких справах відбувалися не в судах загальної юрисдикції, а в третейських судах. Завдяки рішенню Верховного суду: розглядаючи справу №6-856цс15, він заборонив фінансистам використовувати третейські суди в спорах про стягнення заборгованості за споживчими кредитами.

«15 лютого 2011 були внесені зміни до закону про третейські суди, які не узгоджуються з законом про захист прав споживачів – тобто не застосовні в суперечках за споживчими кредитами. Тому ВСУ і ухвалив, що третейські суди не мають права розглядати позови за споживчими кредитними договорами. По суті їх заборонили для розгляду справ громадян, і залишили лише для юросіб або не споживчих кредитів», – пояснив нам ситуацію старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Відлучення третейських судів від суперечок громадян нікого не здивував. Такі суди часто створювалися при фінустановах і служили тільки їх інтересам: за різними оцінками, вони виносили від 90% до 95% рішень на користь банків, часто навіть не вникаючи в суть справи.

«Така практика часто приводила до порушення прав боржників – споживачів послуг банків і кредитних спілок. На ці порушення все частіше стали звертати увагу, що, в кінцевому підсумку призвело до того, що законодавчо третейські суди були позбавлені спочатку права розглядати суперечки, щодо визнання права власності на нерухоме майно, а потім і по таких категоріях справ, як захист прав споживача» , – сказала юрист Вольга Шейко.

Як же оскаржити постанову третейського суду? Позичальникам, у справах яких третейські судді вже встигли винести свої постанови, не радять опускати руки.

«Відповідно до ст.51 Закону про третейські суди, рішення третейського суду можуть бути оскаржені в суді згідно з загальними правилами підсудності в тільки протягом трьох місяців», – зазначив старший юрист Ярослав Абрамов. Проте він допускає, що фінансисти постараються обійти цей момент – стануть частіше діяти через посередників – колекторів – і через суди загальної юрисдикції.

«Фактично постанова ВСУ ніяк не перешкоджає банкам реалізовувати звичайну стратегію: відступлення права вимоги – колекторські дії – звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави – отримання рішення – виконання рішення», – підкреслив Абрамов.

Юристи наполягають на тотальній корекції кредитних договорів з фізособами.

«Потрібно повністю заборонити використання третейського застереження в угодах про споживче кредитування. Вона ще існує майже у всіх банків, незважаючи на зміни в законодавстві», – запевнив Михайло Можаєв.

Правда України

Банки в Україні пропонують але категорично не вміють надавати VIP сервіс

хами

Вперше статус особливого клієнта я отримала в ПриватБанку. Мені потрібна була карта в євро, і банк порахував, що я гідна отримати її в «золоті». Бонусом йшов особистий менеджер і можливість звертатися на цілодобову лінію підтримки для VIP-клієнтів. Також однією з переваг статусу «золотого» клієнта позиціонувалася можливість отримати послуги у відділенні банку без черги. Проте практична реалізація цієї опції не гарантувалася.

Менеджер сказала, що мені доведеться самій пояснювати клієнтам у відділенні банку нюанси свого статусу – чому я маю право без черги підійти до співробітника. Дуже швидко цей шанс випав мені. Тільки от на людей моє пояснення і наявність у руках золотої карти не справили ніякого враження. «Вас тут не стояло!» – Сказала мені жінка з картатою сумкою. Операціоніст, до якого вишикувалася черга, виявилася ще більш соромливою, ніж я, і в розмову не втрутилася. Тому якщо ви в принципі неконфліктна людина і не прагнете щось доводити незнайомим розлюченим людям, то VIP-карта «без черги» вам не допоможе.

Вдруге «дуже важливим клієнтом» я стала мимоволі. Мені потрібно було відкрити банківську комірку, попит на які в Києві в останній рік величезний, а будь-який дефіцит породжує зловживання. Обійшовши з десяток банків, я знайшла вільну комірку в УкрСиббанку. Але виявилося, що не можна просто взяти і віддати банку цінності на зберігання. Для цього необхідно купити цілий пакет послуг All Inclusive, в який входить кілька рахунків і страховок. При цьому начальство банку демонструє дуже лояльне індивідуальне ставлення до клієнта.

По дзвінку до директора відділення мене пустили в банк в обідню перерву, дозволили скористатися кімнатою переговорів і взагалі надавали будь-яку допомогу. Але коли справа дійшла до спілкування з рядовими менеджерами, програма лояльності відразу ж закінчилася. «Дівчина, у мене вже обід п’ять хвилин тому розпочався! Я що повинна стояти тут і витрачати на вас свій особистий час!? У мене таких, як ви, сотні», – обурювалася касир, яку директор відділення попросив провести для мене хвилинну операцію. Ви також могли стикатися з такою ситуацією, і навіть не раз. Банк може витратити багато зусиль, щоб розробити «зручний» продукт для «особливих» клієнтів. Але менеджерам, які отримують невелику зарплату, це байдуже.

Втретє особливе ставлення до себе я відчула в Кредобанку, який видав карту з бонусною програмою MasterCard Rewards. В принципі, цей продукт дозволяє отримувати бонуси, навіть не будучи преміальним клієнтом банку. Програма надає спеціальні бали за проведені розрахунки в торговельній мережі, зроблені покупки в інтернеті, за отримання переказу.

До карти «в пакеті» я отримала консьєрж-сервіс, але він не гарантував особливе ставлення з боку менеджерів банку, що не приводив до зменшення фізичних контактів із співробітниками. Щоб зробити прості операції – підключити інтернет-банкінг або дізнатися причину несанкціонованого списання коштів, потрібно було їхати у відділення і розбиратися «на місці».

Для себе особисто я зробила невтішні висновки. Якщо для отримання потрібної мені послуги треба купувати у банку додаткові непотрібні послуги, якщо для вирішення елементарних проблем необхідно постійно їздити у відділення, якщо VIP-статус все одно змушує тебе стояти в черзі з іншими клієнтами, то навіщо потрібен ореол «віпів»? І головне: навіть продумані програми лояльності можуть обнулитися, якщо в них задіяний недбайливий менеджер з нульовою мотивацією, якому до клієнта немає ніякого діла: «У мене вас сотні».

Правда України

Наближення місцевих виборів провокує нестабільність українського валютного ринку

вибори

Український валютний ринок відзначив тиждень підвищенням волатильності. Наближення місцевих виборів виступає додатковим чинником нестабільності. У п’ятницю, напередодні вихідних, хвиля попиту знизилася, що призвело до зміцнення гривні.

Курс продажу безготівкового долара США в Україні за підсумками тижня знизився на 2,9% до 21,35 грн, готівкового – підвищився на 1,9% до 23,19 грн. Різноспрямована динаміка готівкового та безготівкового ринків була викликана запізнюванням реакції комерційних банків на тенденції міжбанку, відзначають експерти Інформаційно-аналітичного центру.

Так, різниця між готівковим і безготівковим курсом продажу долара США зросла до максимальних з кінця серпня рівнів – 1,85 грн. Обсяг ОВДП, що належать нерезидентам, за тиждень збільшився на 1,5% до 21,5 млрд. грн. Середньодобовий обсяг торгів доларом США на міжбанку зберігся на рівні 220, 6 млн. доларів. Ліквідність банківської системи на минулому тижні підвищилася, зокрема, середньодобові залишки на кореспондентських рахунках банків зросли на 6,1%.

За прогнозами аналітиків, волатильність на валютному ринку напередодні виборів може збільшитися. При цьому курс на безготівковому ринку, ймовірно, збережеться в рамках усталеного діапазону. Попит на готівкову валюту буде підтримуватися нової ліквідністю у зв’язку з виплатами вкладів “Дельта Банку”.

Курс продажу безготівкового долара США може коливатися в діапазоні 21,1-22,3 грн., готівкового – 22,6-23,5 грн.

Як нагадав провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Андрій Шевчишин, після успішного голосування з реструктуризації зовнішнього боргу, гривня отримала додаткову підтримку, незважаючи на відмову від реструктуризації боргу Росією, що було цілком очікувано для ринку.

“Позитивна статистика по тенденціям грошово-кредитного ринку, а саме збільшення валютних депозитів у банках, стала позитивним сигналом для валютного ринку. Тому, для стабільності гривні зберігаються всі фундаментальні передумови. А можливі коливання напередодні виборів будуть тимчасовими і спекулятивними”, – відзначає Шевчишин.

Також важливим фактором для валютного ринку виступатиме засідання ЄЦБ і рішення по процентній ставці. Український ринок, крім того, буде стежити за статистикою по промисловості і будівництву за вересень.

Правда України

В Україні останнім часом відчутно посилились девальваційні очікування

гривня

Девальваційні очікування українського бізнесу в останні місяці дещо посилились всупереч піврічній стабільності на валютному ринку.

Про це повідомляється на сайті Національного банку України з посиланням на результати чергового опитування керівників підприємств, проведеного регулятором в серпні-вересні 2015 року.

За інформацією НБУ, ослаблення національної валюти через 12 місяців прогнозують 80,7% респондентів.

У той же час, згідно з опитуванням, керівники підприємств очікують пожвавлення ділової активності протягом наступних 12 місяців. Так, індекс ділових очікувань у третьому кварталі вперше після другого кварталу 2014 перевищив значення 100% і досяг 100,2%. Найбільш оптимістично налаштовані сільськогосподарські і торгові підприємства, а також компанії, що здійснюють тільки імпортні операції.

Враховуючи очікуване відновлення виробництва, підприємства прогнозують зростання своїх потреб у позикових коштах найближчим часом. Серед тих, хто планує брати банківські кредити для фінансування своєї діяльності (34,9% опитаних), переважна більшість воліє кредити в національній валюті (87,1% респондентів).

Другий квартал поспіль зросла частка компаній, які не відчувають проблем з проведенням операцій за банківськими рахунками (90,9% порівняно з 84,3 %% в II кварталі 2015 року).

Також НБУ зазначає, що український бізнес поліпшив інфляційні очікування, і в наступні 12 місяців компанії в середньому очікують зростання споживчих цін на 25,5%, у той час як за результатами першого кварталу вони прогнозували споживчу інфляцію в розмірі 27,3%.

В опитуванні НБУ взяли участь 858 підприємств з 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької та Луганської областей), які представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами та кількістю працівників. НБУ підкреслює, що результати опитувань є відображенням думки респондентів – керівників підприємств України і не є оцінками регулятора.

Правда України

Банківське золото перестає бути надійним захистом зароблених грошей

золото

Ціна золота, яке зазвичай реагує на політичні, економічні та інші загрози як захисний актив, останнім часом реагує переважно на очікування ринку щодо термінів підвищення процентної ставки Федеральної резервної системи (ФРС).

При цьому трейдери та аналітики відзначають зниження захисної ролі золота в моменти ринкових потрясінь, пише WSJ.

У жовтні золото подорожчало на 5,2% після того, як слабкі дані про ринок праці США допомогли інвесторам переконатися в тому, що ФРС не буде піднімати ставки до кінця поточного року. Вважається, що підвищення процентних ставок негативно позначається на майбутньому попиті на золото, яке в такому випадку втрачає конкурентоспроможність в порівнянні з процентними активами.

У липні, коли очікування підвищення ставки ФРС були істотно вище, ціна дорогоцінного металу звалилася до мінімуму за п’ять років.

“Торги золотом висловлюють очікування відносно процентних ставок у США, – заявив керівник відділу аналізу сировинних ринків Кевін Норріш. – Люди дивилися на золото і чекали, що воно буде вести себе як захисний актив, а цього не сталося”.

У довгостроковій перспективі така зміна відносин може істотно вплинути на вартість золота: якщо інвестори зневіряться в ньому як у засобі підстрахувати свої вкладення, вони переключаться на альтернативні активи.

WSJ нагадує, що в перші тижні війни в Афганістані в 1980 році золото подорожчало більш ніж на 60%, а з жовтня 2008 року по вересень 2011 року його вартість підскочила на 150% на тлі загальносвітових економічних проблем.

Однак у серпні 2015 року, коли страх за стабільність китайської економіки призвела до обвалу цін на нафту на 17% і фондового індексу S&P 500 на 11%, золото додало всього 5,9%, а потім перейшло до зниження. І така тенденція на ринку золота спостерігалася протягом усього 2015 року, що б не відбувалося на Україні або в Сирії.

Деякі учасники ринку вважають, що золото не слід шаблоном захисного активу, оскільки в інвесторів немає приводів для занепокоєння.

“Людям в США зараз не потрібна “тиха гавань”, з нашою економікою все гаразд”, – заявив портфельний менеджер з фізичного золоту і акціям золотодобувних компаній Джо Фостер. В даний час у нас немає вкладень у фізичне золото.

Є й ті, хто каже, що ціни на золото зараз занадто високі, тому по-справжньому захисним активом воно стане лише в разі істотного погіршення настроїв. З 2000 року золото подорожчало більш ніж втричі, при цьому індекс S&P GSCI, що відслідковує 24 виду сировини, виріс на 86%.

Зараз динаміка золота в чому повторює коливання цін на короткострокові US Treasuries. В останні тижні кореляція цих двох видів активів досягла максимуму за 3,5 року.

У вівторок золото з поставкою в грудні подорожчало на 0,1%, до $1173,70 за тройську унцію.

За оцінками трейдерів, ймовірність підвищення ставки ФРС до кінця цього року становить трохи більше 30%. На початку липня шанси перевищували 70%.

Правда України

Комуняцька влада Китаю робить чергові спроби контролювати інтернет

комуняки

Китайська влада прийме закон про кібербезпеку, який вводить нові правила передачі інформації в інтернеті, зобов’язуючи провайдерів стежити за листуванням користувачів, і який дозволить місцевій владі відключати від мережі цілі регіони.

Влада КНР планує різко посилити контроль над інтернет-простором країни, прийнявши новий закон про кібербезпеку.

Уряд закінчив збір публічних коментарів до закону і приступив до верстки його фінальної версії. Він зобов’яже операторів зв’язку стежити за інформацією, яку поширюють користувачі. Постачальники програмного забезпечення для об’єктів критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання, управління транспортом) повинні будуть отримувати дозвіл на діяльність від адміністрації кіберпростору – спеціального органу, контролюючого зміст китайського інтернету. Новий закон також дозволить владі всіх рівнів у разі необхідності захисту національної безпеки відключати інтернет на підконтрольній їм території.

Міністерство громадської безпеки КНР вже направило в найбільші інтернет-компанії підрозділу інтернет-поліції. До їхніх обов’язків входить “оперативне припинення незаконної активності і чуток”, а також “активний захист даних користувача”. До цього відповідальність за ці завдання покладалася на самі компанії.

Правда України

Ірпінський дегенерат мельник знову дав хабаря суддям і звільнився з-під арешту

мельник

Колишнього ректора Національного університету державної податкової служби України Петра Мельника звільнили з-під домашнього арешту. Про це йдеться в рішенні Печерського суду Київ від 9 жовтня, опублікованому в Єдиному реєстрі судових рішень.

Мельник був затриманий 27 липня 2013 при отриманні від двох громадян України хабарів у розмірі 40 тис. І 80 тис. грн за вступ їх родичів у вуз, яким він керував.

1 серпня 2013 р. Печерський райсуд Києва обрав Мельнику запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27 вересня включно. 7 серпня на Мельника наділи електронний браслет для відстеження його перебування. 9 серпня стало відомо, що Мельник втік з-під домашнього арешту, скинувши електронний браслет.

14 серпня 2013 Мельник був оголошений у міжнародний розшук, а 1 квітня 2014 він був затриманий після прибуття до Києва з Лондона.

28 травня Мельнику повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч.2,3 ст.368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою) КК України.

Нагадаємо, Ірпінський міський суд 8 липня виправдав Петра Мельника.

Правда України